Твір на тему: “Митькозавр із Юрківки: моє ставлення до Сергія та Митька”  Найголовніше в кожному творі, те, що безумовно необхідно виділяти, – це герої твору. Завдяки ним ми можемо зрозуміти, що хотів донести до нас автор, яка основна ідея певного твору і які висновки ми могли б з нього зробити. Точно такий же випадок – це твір “Митькозавр з Юрківки” авторства Стельмаха. Тут є два ключових головних героя, поведінку і вчинки яких ми і повинні аналізувати для розуміння сутності всього твору. Я прочитав це літературне творіння, звичайно, дуже ретельно і уважно. Я думаю, що мені вдалося відшукати і зрозуміти найголовніше, що було в цьому творі. Зрозуміти все це було б просто неможливо без аналізу поведінки головних героїв, а саме Сергія та Митька. Під час прочитання я склав певну думку про героїв, яке і буда викладено в цьому творі. Я можу з упевненістю сказати, що добре поставився як до Сергія, так і до Митька, мені дуже сподобалися герої творіння “Митькозавр з Юрківки”. Чому так вийшло? Та тому, що ці хлопці займалися як раз тим, чим потрібно. У свої юні роки вони пізнавали життя, веселилися, набиралися досвіду, ділилися один з одним цінною інформацією про життя і шукали собі веселі і цікаві пригоди. І це – абсолютно нормальна...
СКАЗ — вид литературно-художественного повествования, подражающий фольклорным произведениям стилем, специфической интонацией и стилизацией речи для воспроизведения речи сказителя устных народных жанров или живой простонародной речи вообще. Характерная черта сказа — наличие рассказчика, не совпадающего с автором, стилистика речи которого не совпадает с современной литературной нормой. СКАЗКА литературная — эпический жанр: ориентированное на вымысел произведение, тесно связанное с народной сказкой, но, в отличие от неё, принадлежащее конкретному автору, не бытовавшее до публикации в устной форме и не имевшее вариантов[2]. Литературная сказка либо подражает фольклорной (литературная сказка, написанная в народнопоэтическом стиле) РАССКАЗили нове́лла (итал. novella — новость) — основной жанр малой повествовательной прозы. Автора рассказов принято именовать новеллистом, а совокупность рассказов — новеллистикой. ПОВЕСТЬ — прозаический жанр, не имеющий устойчивого объёма и занимающий промежуточное место между романом, с одной стороны, и рассказом или новеллой, с другой, тяготеющий к хроникальному сюжету, воспроизводящему естественное течение жизни. В зарубежном литературоведении специфически русскому понятию «повесть» коррелирует «короткий роман» (англ. short novel или novella). Прочитай и сама узнаешь чем отличаются различные жанры..такое может быть
Начнем с того, что это не рассказ, а комедия. Хлестаков — молодой человек, плут, мошенник, любитель покутить, и поэтому у него почти никогда не было денег, каково же было его удивление, когда ему все начали давать деньги и всячески его опекать. Разгадка крылась в том, что его приняли за ревизора, который должен был приехать и проверить результаты деятельности городского правления. Характерной и наиболее значительной чертой характера Хлестакова является вранье, с которого он заставляет трепетать местных чиновников перед его, ничего не значащей, персоной. Однако, несмотря на всю эту никчемность, у Хлестакова хватает ума удалиться победителем, оставив в дураках городничего и его приближенных.
 Найголовніше в кожному творі, те, що безумовно необхідно виділяти, – це герої твору. Завдяки ним ми можемо зрозуміти, що хотів донести до нас автор, яка основна ідея певного твору і які висновки ми могли б з нього зробити. Точно такий же випадок – це твір “Митькозавр з Юрківки” авторства Стельмаха. Тут є два ключових головних героя, поведінку і вчинки яких ми і повинні аналізувати для розуміння сутності всього твору.
Я прочитав це літературне творіння, звичайно, дуже ретельно і уважно. Я думаю, що мені вдалося відшукати і зрозуміти найголовніше, що було в цьому творі. Зрозуміти все це було б просто неможливо без аналізу поведінки головних героїв, а саме Сергія та Митька. Під час прочитання я склав певну думку про героїв, яке і буда викладено в цьому творі.
Я можу з упевненістю сказати, що добре поставився як до Сергія, так і до Митька, мені дуже сподобалися герої творіння “Митькозавр з Юрківки”. Чому так вийшло? Та тому, що ці хлопці займалися як раз тим, чим потрібно. У свої юні роки вони пізнавали життя, веселилися, набиралися досвіду, ділилися один з одним цінною інформацією про життя і шукали собі веселі і цікаві пригоди. І це – абсолютно нормальна...