"Барин до того одичал, что"с головы до ног оброс волосами, ногти сделались, как железные, он утратил даже произносить членораздельные звуки. Но хвоста ещё не приобрёл". Нарушилась жизнь без крестьян и в самом уезде: "податей никто не вносит, вино в кабаках никто не пьёт"."Нормальная"жизнь наступает в уезде только тогда, когда в него возвращаются мужики. В образе Этого одного помещика Салтыков-Щедрин показал жизнь всех господ в России. И завершающие слова сказки обращены к каждому помещику: "Раскладывает гранпасьянс, тоскует по прежней своей жизни в лесах, умывается лишь по принуждению и по временам мычит." И возможно потому что так называли главного героя.
"Барин до того одичал, что"с головы до ног оброс волосами, ногти сделались, как железные, он утратил даже произносить членораздельные звуки. Но хвоста ещё не приобрёл". Нарушилась жизнь без крестьян и в самом уезде: "податей никто не вносит, вино в кабаках никто не пьёт"."Нормальная"жизнь наступает в уезде только тогда, когда в него возвращаются мужики. В образе Этого одного помещика Салтыков-Щедрин показал жизнь всех господ в России. И завершающие слова сказки обращены к каждому помещику: "Раскладывает гранпасьянс, тоскует по прежней своей жизни в лесах, умывается лишь по принуждению и по временам мычит." И возможно потому что так называли главного героя.
п’ятий клас і перейшли в шостий. На літні канікули вони отримали завдання
зібрати гербарій, але й не збиралися цього робити. У вересні хлопці знайшли
вдома якийсь гербарій, підписали його і здали. Як виявилося, цей альбом
старший брат Митька взяв у приятеля, а той теж взяв його на роботі на два
дні. Був великий скандал, Митькові дісталося від брата, а в школі вчителька
ще довго згадувала цей випадок.
У дружбі двох хлопчиків Митько верховодив. Це саме він придумав поїхати на канікули до бабусі, він приготував цілу промову, яка мала переконати батьків відпустити їх у село. Митько показав Сергійкові озеро і запропонував залишатися в курені в лісі на ніч. Сергійко спокійніший, він підтримує всі ідеї свого друга і допомагає реалізовувати їх.
Митько та Сергійко міські жителі, їм треба було виявити неабияку відвагу, щоб залишитися вночі в курені біля озера. Серед лісу, за три кілометри від села, хлопчики вистежували чудовисько, чергували біля вогнища. Звичайно ж, вони боялися невідомих нічних звуків, але підтримували один одного і не кидали в біді.
Митько і Сергійко ніколи не сварилися, хоча іноді між ними виникали непорозуміння. Якось хлопці нагадали один одному про їхні проблеми в школі: про Сергійкову трійку з фізкультури, про сині листочки в альбомі Митька. Але не дуже приємна розмова закінчилася тим, що хлопці розсміялися, і настрій для сварки одразу зник.