Сила духа нужна, чтобы не быть "маленьким" человеком, Чтобы постоянно преодолевать любые преграды, что встретятся на пути. Ибо (дальше не надо) кеккеку123 надо написать вывод, а он не знает с чего начать (дальше можно) без силы духа в наше время никуда.
План характеристики Джорджа Плейтена I. Джордж Плейтен — головний герой науково-фантастичної повісті А. Азімова «Фах». II. Основні риси характеру героя. 1. Розумові здібності. 2. Інтерес до нових знань. 3. Відповідальне ставлення до вибору професії, мрії юнака 4. Цілеспрямованість героя. 5. Рішучість, здатність на самостійні вчинки, сила характеру. 6. Бажання стати творцем. III. «Таких людей, як ти, Джордже, десять тисяч, і вони сприяють технічному прогресові півтори тисячі світів». «Фах» образ Джорджа Плейтена Джордж Плейтен був звичайним землянином, але вже з дитинства він виявляв інтерес до навчання, учився думати. З дитинства усі помічали в ньому неабиякі здібності та кмітливий розум. У період між Днем Читання та Днем Освіти (від восьми до вісімнадцяти років) він потайки читав літературу, щоб більше знати про свій майбутній фах, адже був переконаний, що принесе користь, отримавши звання дипломованого програміста. У вісімнадцять років на Джорджа Плейтена та його однолітків чекав так званий День Освіти. Джорджа відправили на постійне проживання до Інтернату. Опинившись у цьому місці, Джордж був розлючений, оскільки вважав, що потрапив сюди помилково. Пробувши рік в Інтернаті, Джордж наважився на втечу. На перший погляд, здавалося, що його тут ніхто не тримав: відсутні перешкоди, не було охоронців тощо. Сусід Джорджа по кімнаті — Омейні — не радив йому це робити, однак юнака неможна було зупинити. Він купив квиток на літак до Сан-Франциско на День Олімпіади. Серед списку учасників цієї Олімпіади молодий невдаха помітив ім’я свого приятеля Арманда Тревіліана. Той так і не став переможцем, утратив надію потрапити на Новію, планету класу А. Джордж шукав зустрічі із Армандом. Між ними виникла суперечка, і це загрожувало Джоржу ув’язненням. Врятував його сивий чоловік, присутність якого юнак помітив давно. Той чоловік, Інженеску, на прохання свого нового знайомого влаштував йому відеорозмову з представниками Новії. Це кульмінаційний момент у житті героя. Плейтен намагався їх переконати в доцільності використання методів освіти минулого, які мали базуватися на поступовому і ґрунтовному оволодінні знаннями без застосування стрічок освіти. У цей момент народився не лише Плейтен-учений, а Плейтен-мислитель, філософ, творець майбутнього. Він довів, що не лише самотужки опанував свій фах, а здатний мислити глобально, з перспективою. Однак у новіан постало запитання, наскільки тривалими будуть ці методи і чи не трапиться так, що отримані знання запізняться в часі. Розчарований Джордж відчув потребу довести свою справу до кінця. Однак йому вкололи заспокійливе, і незабаром він знову опинився в Інтернаті. Омейні розповів йому, що за ним стежили. Виявилося, він повинен був знаходитися під особливим наглядом, оскільки був найбільшою цінністю своєї планети. Таких, як він, небагато, саме тому їх оберігали, вміщуючи до непрестижних інтернатів. Їхнє призначення — впроваджувати в життя нові ідеї для поліпшення рівня освіти і загалом рівня життя. Отже, завдяки своїм креативному розумові, наполегливості, прагненню до самоосвіти головний герой досяг мети й опинився на найвищому суспільному щаблі.
Родился Михаил Юрьевич Лермонтов, русский поэт, драматург и прозаик 15 октября 1814 года в Москве. К этому времени род Лермонтовых, некогда очень богатый, утратил весь свой блеск и большие доходы, и считался захудалым. Отец поэта, Юрий Петрович Лермонтов, был отставным военным в чине капитана инфантерии. Проживал он в своем небольшом поместье Кропотовка, что недалеко от Тулы. А соседнее поместье, село Васильевское, принадлежало Арсеньевой Елизавете Алексеевне, чью дочь Марию Михайлову пленила красота отставного капитана Лермонтова, и она вопреки желанию матери вышла за него замуж. Мать Михаила Лермонтова не отличалась крепким здоровьем, и постоянно болела. Что сильно раздражало отставного капитана. Между родителями поэта стали возникать ссоры, и один раз отец Михаила ударил его мать по голове. Скорее всего, это спровоцировало вспышку болезни, и в 1817 году она скончалась. Отец совершенно не собирался принимать участие в Михаиле, и он остался у своей бабушки, которая и занималась его воспитанием. В учителя Мише были наняты доктор Ансельм Левис и французский офицер Капэ, попавший в плен.
В 1828 году Лермонтов оказался в Благородном пансионе при Московском университете, где стал активно заниматься литературой. В пансионе издавался рукописный журнал «Утренняя заря», основным сотрудником которого стал юный Лермонтов. Именно в этом журнале была опубликована его первая поэма «Индианка». В 1830 году Благородный пансион преобразовался в гимназию, и Лермонтову пришлось его покинуть. Осенью того же года он поступает в Московский университет, где проучился 2 года на «нравственно – политическом» отделении. Поскольку юный поэт отличался дерзостью, преподаватели отомстили ему на экзаменах, которые он завалил. Лермонтов принимал участие в походах для усмирения Чечни и был награжден золотой саблей за храбрость. В 1841 году поэт получил долгожданный отпуск и отбыл в Петербург. Ехать в столицу нужно было через Пятигорск, где он встретил большую компанию своих питерских друзей. Был там и майор Мартынов, над которым Лермонтов часто подшучивал. Веселье закончилось плохо: между ними произошла ссора, которая привела к дуэли. И 27 июля 1841 года на дуэли Михаил Лермонтов был убит. Власти долго скрывали убийство Лермонтова, распространив информацию, что он болел и скончался.
Только в 1842 году, весной, удалось перевести его прах в Тарханы, где его и похоронили в фамильном склепе 23 апреля 1842 года.
Чтобы постоянно преодолевать любые преграды, что встретятся на пути.
Ибо (дальше не надо) кеккеку123 надо написать вывод, а он не знает с чего начать (дальше можно) без силы духа в наше время никуда.