«Я хочу розуму набратися, щоб не пасти задніх у пристойному товаристві». Учитель філософії. Хочете займемося етикою? Г-н Журден. Етикою? Учитель філософії. Так. Г-н Журден. А про що вона, ця сама етика? Учитель філософії. Вона трактує про щастя життя, вчить людей зменшувати свої пристрасті і … Г-н Журден. Ні, не треба. Я запальний, як сто чортів, і ніяка етика мене не втримає: я бажаю казитися, скільки влізе, коли мене розбирає злість. Невігластво і грубість: «Послухай, якщо ти цю секунду не перестанеш, клянусь, я вліплю тобі такий ляпас, який ще ніхто на світі не отримував ». «Щоб його лихоманка замучила, цього розбійника кравця!» … «Це ще що? Нy і нахаба! ». У цю побутову, звичну для Журдена манеру висловлюватися деколи вклинюються слова іншого характеру, вимовляючи які Журден хочеться похизуватися своєю освіченістю, але, не розуміючи їх значення, вживає невпопад, що створює комічний ефект: «Мовчати, кажуть вам. Обидві ви невігласи. Вам невтямки, які це мені дає пре-ро-га-тиви ». Чесне слово, я й не підозрював, що ось вже більше сорока років говорю прозою. Тяга до дворянства Г-жа Журден: Ти збожеволів на всіх цих примхах, благовірний. І почалося це у тебе з тих пір, як ти здумав водитися з важливими панами. Г-н Журден: У тому, що я займаюся важливими добродіями, видний мій здоровий глузд: це не в приклад краще, чим водитися з твоїми міщанами.
Сострадание, сочувствие-это те качества, которыми обладает далеко не каждый человек, но так или иначе они возникают у любого человека на протяжении всей жизни. вызываются они ситуацией, которая кажется нам жалостливой, грустной и возникает желание человеку. ситуации эти различны, они могут касаться любой сферы, любого периода жизни и по значимости могут быть либо мелкими либо достаточно серьезными. в любом случае, если у человека возникает чувство сострадания, значит он хочет и готовтак, например, мать, видя своего ребенка плачущим, хочет обнять его, поцеловать и сказать, какой он же, видя искалеченного человека, просящего милостыню, перед нами стоит выбор - ему или нет. выбор за каждым. один пройдет мимо и даже не обратит внимания на калеку..другой же даст немного денег или кусокпочему чувство сострадания дано не каждому? говорит ли это о врожденной агрессии или злобе и инфантильности? и да, и нельзя сказать однозначно что те люди, которым не свойственно переживать за других, сочувствовать жесткие и бездушные. скорее всего,эти люди просто сдержанны в своих чувствах или они другими качествами. говоря о том, нужно ли человеку сострадание, можно сказать, что оно нужно как толчок к , к поддержке. не стоит быть равнодушными к людям, которые оказались в беде или переживают не лучшие времена своей жизни. быть может, именно ваша рука , ваше доброе слово просветит и ближнему.
