Продовжуємо працювати над текстом твору Михайла Булгакова " Собаче серце".
Запишіть дату і тему уроку. Прочитайте інформацію нижче:
Сучасники Булгакова сприймали повість «Собаче серце» як гостру політичну сатиру, а сучасні літературознавці розглядають твір як прозору метафору соціальних експериментів революційної доби. ( Згадайте, що таке метафора?) . Вожді революції 1917 року ставилися до неї як до глобального експерименту з побудови соціалізму в окремо взятій країні (а згодом, як вони очікували, й в усьому світі). За до цього експерименту вони прагнули переформувати людину, пробудити соціальну свідомість у представників робітничого класу. Тобто революціонери мислили себе як творці нового типу людей.
Подібний експеримент здійснює і професор Преображенський у Булгакова, але він намагається змінити природу, перетворивши тварину на людину. На уроці ми як письменник змальовує хід цього експерименту, дамо оцінку вчинку Преображенського, спробуємо встановити причину невдачі професора.
Подумайте над питаннями ( усно):
1. Розкажіть ( подумки) про життя професора Преображенського.
2. З якою метою професор підібрав безпритульного пса?
3. У чому суть експерименту професора Преображенського?
4. Яким автор показав професора в сцені підготовки до операції?
5. Яким ми бачимо перед операцією Шарика?
Виконайте завдання письмово ( чекаю фотозвіт):
1.Складіть таблицю за текстом повісті
Порівняйте Шарикова з Шариком. Заповніть таблицю.
Шарик Шариков
2.Проблемні питання, на які потрібно дати короткі відповіді.( фотозвіт)
1. Повість Булгакова сповнена християнських алюзій (тобто натяків). По-перше, прізвище професора Преображенського — натяк на християнське свято Преображення Господнього. Операцію професор робить 23 грудня, а запис про зникнення хвоста і перше слово істоти в щоденнику Борменталя датований 6 січня. Таким чином, весь процес перетворення собаки на людину охоплює період з 24 грудня до 6 січня — від католицького до православного Святвечора. Нова людина Шариков з’являється в ніч із 6-го на 7-ме січня — у православне Різдво. Яку роль ці алюзії відіграють у творі? Чи, можливо, це випадковий збіг?
2. Якими методами професор Преображенський намагається виховувати Шарикова? Який результат такого виховання?
3. Виразно прочитайте суперечку Преображенського і Шарикова про те, чи мав професор робити операцію (глава VI). Як ви вважаєте, на чиєму боці правда? Чому ви так думаєте?
4. Чи згодні ви зі словами професора про те, що штучно створювати людей, навіть дуже розумних, немає сенсу? Поясніть свою позицію.
5. Якого висновку дійшов професор Преображенський щодо свого експерименту?
6.У чому актуальність попереджень М.О. Булгакова? Чи можна пов’язати зміст повісті з сучасною проблемою клонування? Обґрунтуйте свою відповідь.
Домашнє завдання.
Написати твір-мініатюру «Чому експеримент професора Преображенського зазнав невдачі?».
Дивлячись який твір Толстого або Буніна взяти, у Толстого більш консервативний похдод до проблеми взаємини батьків і дітей, особливо це виражаеться в творі "Війна і мир", зверни увагу на взаємовідношення тата Наташі Ростової з нею, у Буніна, я думаю більше як на мене сучасне уявлення про взаємовідносини батьків і дітей, я його твори не пам'ятаю, в усякому разі у Толстого опісиваеться дворянська життя більше, тому що, якщо розглядати ту епоху, взаємини двох поколінь яскравіше виражена з розгляду дворянських сімей, яким не байдужа доля своїх дітей з точки зору моралі, про Буніна нічого сказати не можу!
Смотря какое произведение Толстого или Бунина взять, у Толстого более консервативный похдод к проблеме взаимоотношения отцов и детей, особенно это выражаеться в произведении "Война и мир", обрати внимание на взаимоотношение папы Наташи Ростовой с ней, у Бунина, я думаю больше по-моему современное представление о взаимоотношении родителей и детей, я его произведения не помню, во всяком случае у Толстого описываеться дворянская жизнь больше, потому что, если рассматривать ту эпоху, взаимоотношения двух поколений ярче выражена с рассмотрения дворянских семей, которым не безразлична судьба своих детей с точки зрения морали, про Бунина ничего сказать не могу!
Смысл- относительность восприятия различных событий.
Наша жизнь- росинка,Пусть лишь капелька росыНаша жизнь- и всё же.
Смысл- Означает, что людей много, но каждый особенный, каждый человек многое значит