На мою думку, повість–феєрія «Пурпурові вітрила» - це гімн справжнім мрійникам, для яких немає перешкод, бо вони націлені на те щоб гірке життя перетворити на гарну казку. Отже, якби Грей не зустрів на лісовій галявині сплячу Ассоль, то він обов’язково б знайшов її у якійсь іншій ситуації. Як відомо, випадковості існують повсюдно й є неминучими. Саме тому, широко відомий вислів: «будь-яка закономірність це результат неусувних випадковостей й імовірностей».
Грей і Асоль виховувалися в різних умовах, але їх об'єднує вміння мріяти. Ще з дитинства вони добре навчилися долати гірки хвилини долі за до фантазування. При цьому вони зберігли щирість і тепло своєї душі, були здатні допомагати й співчувати іншім, цінити гарні хвилини життя.
Їхня казкова любов і зустріч – це неминучий результат віри у свою прекрасну долю, бо про що думаєш те й отримуєш.
Объяснение:
Без дела день-деньской… Такой цветок цветет перед очами, Что я смотрю, смотрю, да и не верю - Во сне иль въявь цветок передо мной? - ямб (двусложный размер, ударение на второй слог)
Кто ты, девушка на белом на коне, Во земном во березовом венке? Куда держишь путь прогалиною вешнею, Позавеянною белою черешнею? - хорей (двусложный размер, ударение на первый слог)
В венке из весенних цветов, Цветов полевых, Овеян вещаньями веков, В одеждах волнистых, красиво живых. - амфибрахий трехсложный размер, ударение на второй слог).
