Світ О. Генрі розмаїтий і багатий. Його геро люди: художники, продавщиці, дрібні службовці. У них часто немає грошей, вони живуть у бідних кварталах, але все одно приваблюють і цікавлять читачів. Чому ось уже скільки років тори письменника не втрачають своєї популярності? Спробуємо розгадати секрет О. Генрі на прикладі декількох його новел.
Молоді художниці Сью та Джонсі, які оселилися в невеликому кварталі Гриніч-Вілідж, зіткнулися з певними труднощами. Дівчата жили бідно, а восени Джонсі раптово захворіла на пневмонію. Невідомо, чим би закінчилася історія хвороби Джонсі, якби не старий Берман, котрий намалював на стіні листок плюща. Зрозумівши безвихідь становища Джонсі, він вирішив врятувати бідну дівчину, пожертвувавши своїм власним життям.
Мабуть, кожний, хто прочитав новелу О. Генрі, зрозумів, що таке справжнє співчуття й милосердя, що треба бути уважнішими до тих, хто поруч, вчитися «бачити» серцем.
Герої іншої новели О. Генрі «Дари волхвів» Джим і Делла пожертвували один заради одного тим найдорожчим, що в них було. Як відомо, волхви принесли дари немовляті Ісусу Христу від щирого серця. Делла відрізала і продала волосся, щоб купити ланцюжок для годинника Джима, а Джим продав батьківський годинник, щоб купити гребінці для розкішного волосся Делли. Вони це зробили в ім'я любові. Молоді люди чисті душею, як діти. Саме так автор називає їх, захоплюючись їхнім вчинком. Джим і Делла мудрі серцем. Тому вони і є волхвами
Подробнее - на -
Объяснение:
1-Таня одна знала, как эта свобода тяготила ее. В доме нет ни сестер, ни братьев. И мамы очень часто нет. Грудь стесняется чувством горьким и нежным, вызывающим слезы на глазах 2-потому что Таня растет в неполной семье: родители расстались, когда ей было восемь месяцев. Мама-врач постоянно на работе, отец с новой семьей живет в Москве. 3-хотел развеселить Таню Таня сидела по-прежнему с опущенным взглядом, чуть заслонившись рукою. Но и заслоненное рукою лицо ее показалось Фильке таким убитым, что он пожелал себе провалиться на месте, если это он своей шуткой причинил ей хоть какое-нибудь огорчение.
-Привет,Карина!
-Алина,а что ты делаешь?
-Я вот делаю уроки,а ты?
- А я сижу в телефоне,уроки еще не сделала
- А я уже сделала! Это ведь так легко!
-Ну..не для всех
-А может сходим погулять?
-Нет,извини сегодня не получится! Я маме!
-А я не маме! Это скучно!
-Эх...ладно мне пора.
-Пока!
-Пока!
Р.с: придумала то что могла:)