Автор: Оскар Уайльд
Название: Мальчик звезда
Тема:
Объяснение:Мальчик-звезда Это произведение О. Уайльда начинается с рассказа о том, как в лютый мороз два бедных лесоруба заблудились в лесу. Вдруг с неба упала необычайно яркая звезда. Лесорубы увидели спящее дитя. Один из них усыновил мальчика. Шли годы. Ребёнок рос очень красивым. Околдованный своей красотой, он издевался и выставлял на посмешище всех, кто был некрасив. Но однажды он сам превратился в урода с лицом жабы, когда отказался от матери, пришедшей к нему в обличье нищенки. Это было наказание за его грех. Три года бродил герой по свету, искал мать. И нигде он не встречал ни любви, ни милосердия. Все обходились с ним так же, как когда-то он сам поступал с другими. И всё же мальчик-звезда заслужил счастье. Познав страдание, он научился сочувствовать горю других, он стал милосердным. Когда мальчик попал в рабство к злому колдуну, ему пришлось трижды искать в лесу монеты: белую, жёлтую и красную. Он с зайчонка, вызволенного им из капкана, находил монеты и отдавал их нищему. При этом герой знал, какая кара ждёт его: в первый раз — побои, во второй раз — вечное рабство, в третий раз — смерть… Впрочем, у этой сказки счастливый финал. К мальчику-звезде вернулась красота. К тому же оказалось, что его родители — король и королева. И в довершение всего — люди признали его своим государем.
Відповідь:
1)алегорії: море – Всесвіт
порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді; образи-символи: образ галери (човна) – символ людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом; галерник – людина у Всесвіті; метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум; полісиндетон –нагромадження у фразі сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу:
Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову.
2)наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя;
3) До святого Іспанського Моря
4)Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних.
5)Але ти німуй, о море, Якщо смерть її забрала;
6)криваве море,
7)Настрій у творі доволі сумний то му, що головний герой перебуває у полоні далеко від своєї любові
8)Ти ж бо є те саме море, Що прибоями цілує Краю батьківського мури
Герой дуже сумує за своею рідною землей з сумом та настроєм розлуки
9)Чітка внутрішня структура. Сонет призначений для втілення певного змісту: боротьби протилежних відчуттів і думок.
