ответ:анализ:
История создания – Стихи написаны в 1838 году. Опубликованы – в 1839.
Тема стихотворения – Нужно быть осторожным в своих Богу – молитвы могут быть услышаны и тогда за исполнением желания следует расплата. Не стоит желать себе другой участи, необходимо смириться со своим предназначением.
Композиция – кольцевая, строится на антитезе: жизнь-смерть.
Жанр – .
Стихотворный размер – состоит из 10 строф, написанных двусложным трехстопным амфибрахием с использованием рифмы секстина со смежной рифмовкой.
Главный герой – три гордые пальмы, которые опечалены своим одиночеством. Они растут в пустыне и считают, что живут свою жизнь зря, так как не выполняют своего предназначения – не дают тени людям в зной.
Метафоры – песок крутился столбом, пылающая грудь
Эпитеты – ручей звучный, роскошные листья, гордые пальмы, почвы бесплодной, махровою главой.
Сравнения – люди – «малые дети», караван «шел, колыхаясь, как в море челнок».
Олицетворения – родник пробивался, шепчутся листья с гремучим ручьем, приветствуют пальмы нежданных гостей.
– лиро-эпическое стихотворное произведение с ярко выраженным сюжетом исторического или бытового характера, в котором часто используются темы и герои из мифов. является одним из главных жанров в поэзии сентиментализма и романтизма.
Поеми "Іліада" і "Одіссея" були створені у VIII — на початку VII століття до нашої ери і відбивають світогляд, ідеал поведінки людини, її місце у природі і суспільстві. Головні герої поем — вожді (царі), що виділяються своєю хоробрістю й силою. Гомер віддає їм шану саме тому, що вони спроможні відстояти інтереси свого народу, прийняти на себе найсильніші удари супротивника.
У поемі "Іліада" зображено чимало видатних воїнів: Діомед, Аякс, Патрокл, але головну роль автор поеми відводить Ахіллу. Він — наймолодший герой поеми "Іліада", але Ахілл — найсильніший воїн греків, йому притаманні такі риси, як почуття обов'язку, хоробрість, відвага, ці риси відзначають й інших героїв поеми, але тільки Ахілл має такий бурхливий темперамент, який доповнюється бажанням відстоювати справедливість. Він справжній герой, який понад усе цінує честь. Як потоптання своєї честі Ахілл сприймає те, що Агамемнон забирає його полонянку. Тому ні автор поеми, ні греки не звинувачують його у зраді: самоусунення Ахілла сприймається як захист честі. Ахіллу властиве почуття вірності своїм друзям, смерть Патрокла змусила його повернутися у військо. У нових латах, що викував Гермес, Ахілл непереможний. У 21-й пісні розповідається про жорстоку помсту Ахілла за смерть друга. Він гонить троянців до річки Ксанф і багатьох із них гам убиває, але дванадцять юнаків він захопив живими, щоб принести їх у жертву Патроклу. У 22-й пісні зображено двобій Гектора й Ахілла, в якому останній перемагає. Бурхливий темперамент Ахілла не дає йому заспокоїтись на цьому, він прив'язує тіло Гектора до колісниці і кілька разів об'їздить Трою, але коли до нього приходить батько Гектора з проханням не знущатися над тілом сина, почуття справедливості перемагає: вражений горем старого батька, герой віддає тіло Гектора на поховання.
