Як на мене, то з-поміж десяти заповідей, висічених на скрижалях, найскладнішою є восьма. Заповідь, яка оповідає, що не можна свідчити неправду про свого товариша. Це та заповідь, якої більшість людей просто не дотримується, я гадаю, що кожен з нас бодай раз у житті порушив її.
Гадаю, ця заповідь є найскладнішою з кількох причин. По-перше, зовсім невеликий процент людей правильно її розуміє. Вважають, що це йдеться про свідчення в суді та оббріхування невинного. Насправді ж у цієї заповіді значно глибший сенс. Врешті-решт, восьме речення на скрижалях має на меті навчити людей узагалі не казати неправду про ближнього свого та – і це найголовніше – не пліткувати про нього. Зрештою, правдивими слова про іншого можуть бути лише з його власних вуст, так би мовити, правда в першій інстанції. А ви, самі того не помічаючи, забарвлюєте інформацію про друга у тонкий флер применшень чи гіперболізації, додаєте свою власну точку зору… Кінець кінцем, правда про вашого товариша обростає, наче снігова куля, все новими й новими шарами, аж доки від початкового варіанту залишиться лише ім’я.
Восьма заповідь є найскладнішою, бо ми постійно її порушуємо, усвідомлюючи це чи ні. Коли дівчатка-однокласниці обговорюють нову сукенку подружки чи пліткують про хлопців, вони порушують цю заповідь. Коли в інституті студенти переповідають одне одному страшні історії про непохитних викладачів, які жахливо ставляться до студентів, – це теж порушення заповіді. Коли колеги обговорюють підвищення своєї колеги та не вірять, що вона могла досягти цього своїм розумом, починають розпускати про неї плітки, – це також порушення восьмої заповіді. Коли бабусі, сидячи коло будинку та нудьгуючи, починають називати всіх і кожного образливими словами та вигадувати плітки про кожного мешканця будинку, – це дуже велике порушення заповіді.
Как то раз я летел на луну и увидел инопланетян. Они подлетели поздаровались и улетели дальше.Мне стало интересно куда это они так торопятся. Я полетел за ними и когда прилетел к месту где они остановились, то меня схватили и начали допрашивать. Я конечно сказал правду, мол просто поинтересовался,куда, зачем. А они как давай меня теребит, якобы вру я. Ну я препугался, со страху даже сорвать хотле что нибудь, лиж бы отстали, но потом передумал.Они меня посадили в машину и мы ехали.Вот тут то и началось моё приключение.
