В повести «Пиковая дама» Пушкин описывает не столько улицы и дома Петербурга, сколько повседневную жизнь, классовое неравенство, поведение и настроение горожан. Тем не менее первое описано настолько достоверно, что, читая текст книги, можно запросто найти здание по нужному адресу. Повесть словно является путеводителем по второй столице России. В основу сюжета легла мистическая подоплека. На Малой Морской улице (в наше время – улица Гоголя) построен особняк (в наше время – дом No10), в котором живет графиня Наталья Петровна Галицина. Особняк прозвали «Домом Пиковой дамы». Таким образом, город Санкт-Петербург показан не столько со светлой, сколько с мрачной и таинственной стороны.
Велику роль в долі сліпого з повісті "Сліпий музикант", Короленко зіграли його близькі: мама, конюх Йохим, Евеліна, дядя Максим. Дядя Максим теж був нещасний і покараний долею. Йому захотілось до дитині. На перший погляд може показатися, що він жорстокий у ставленні до матері хлопчика. Але це не так. Він знав, як треба ставитись до таких людей, як сліпий племінник.
Сліпий юнак грає на фортепіано перед гостями. Всі приголомшені і пророкують йому популярність. Вперше Петро усвідомлює, що і він здатний щось зробити в житті.
Дядько Максим хоче, щоб Петро і Евеліна відчули, що поруч тече яскрава і цікаве життя. Евеліна розуміє, що це випробування для її почуття до Петра. Вона твердо вирішує вийти заміж за Петра і каже йому про це.
У мандрівці до Почаєва, Петро дізнається світ у його різноманітті і, співпереживаючи чужого горя, забуває про свої страждання. У садибу Петро повертається зовсім іншою людиною, душа його зцілюється.
Він відчув себе щасливим лише порівнявши своє життя з іншими, усвідомивши, що більшість з того, що люди називають щастям, у нього є: добра і турботлива кохана дружина, хороші батьки, справжній друг дядько, а ще - найбільше щастя – здоровий зрячий син.
Не для меня красы твоей блистанье; б
Люблю в тебе я страданье б
И молодость погибшую мою. а
а) кольцевая (опоясывающая) рифмовка