Полоній ховається за портьєрами в кімнаті королеви, щоб підслухати розмову матері з сином. Гамлет вирішує поговорити з матір’ю відверто. Королева обурилася, що син говорить таким тоном з нею, і вирішила покликати короля. Гамлет хапає її за руку, щоб не йшла. Королева злякалася, думала, що він справді божевільний, і скрикнула. Із-за портьєри почувся крик: «До ть королеві!». Гамлет думає, що то король, і протикає портьєру мечем. Він вбиває Полонія, який підслуховував його розмову з матір'ю, впевнений, що за килимами в її спальні ховається Клавдій.
В А.К. Толстого "Василий Шибанов" идет речь о времени правления царя Ивана Васильевича, недаром прозванного Грозным. Слишком царь скор на расправу, не щадит никого, даже бывших друзей.
От гнева царя убегает его бывший друг князь Курбский. Со своим господином бежит слуга-стремянной Шибанов. О нём я и хотела бы рассказать.
Если в начале автор пренебрежительно называет главного героя Васькой, то в конце произведения называет этого человека героем,. Почему так?
Мне кажется, что все дело в характере Василия Шибанова. Это смелый, мужественный, решительный человек. Он верой и правдой служит своему господину, он не только отдает князю своего коня, он единственный соглашается отвезти письмо Курбского царю в Москву. Василий Шибанов не боится гнева Грозного, он достойно выдерживает все пытки. Его преданностью, честью и храбростью покорён сам Иван Васильевич, который говорит Шибанову так: "Гонец, ты не раб, но товарищ и друг!" Такая похвала из уст самого царя говорит о многом.
Мне очень понравился Василий Шибанов.