«Гуси-лебеді летять» аналіз твору Рік написання: 1963 Жанр: автобіографічна повість Тема «Гуси-лебеді летять»: зображення життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства М. Стельмаха, коли він був дев’яти-десятирічним хлопчиком. Ідея «Гуси-лебеді летять»: автор закликає не бути «холоднооким», уміти бачити красу, любити рідну землю, що «така свіжа, така м’яка, мов колиска», «щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились». Герої твору «Гуси-лебеді летять» Михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка Мар’яна, дівчина Люба, кобзар Левко, майстер на всі руки дід Дем’ян, ну і, звичайно, дядько Себастіян — це полюс добра. А полюс зла — улізливий кар’єрист Юхрим Бабенко, «скупий рицар» дядько Володимир, дядько Сергій з його «темною душею»… Особливості твору «Гуси-лебеді летять» • розповідь від першої особи; • автобіографічність; • символічний образ гусей-лебедів; • зв’язок з народознавством; • наявність ліричних відступів (розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минуле життя інших героїв). Про що «Гуси-лебеді летять» Тільки-тільки відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи військо Пілсудського. У лісах іще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастіян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною,— там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки в своїх стихійних «політбесідах», згадуючи і про підступну «багряницю», Антанту, розруху. «Рощот панам» вони вже дали — поміщицькі маєтки, економії розгромлено, ще «коли настала революція». Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм якраз нарізають ділянки з колишнього панського поля. Цікаво коментує розвиток подій церковний староста, який до нової влади ставиться недовірливо, причому деякі його критичні репліки влучають у ціль досить точно: «…колись усі були люди, а тепер стали — куркулі, середняки і злидні»; «…що було моїм, то було моїм, а тепер ніхто не добере, де моє, де твоє, а де наше». «Гуси-лебеді летять…» історія створення У 1963 році Михайло Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство — «Гуси-лебеді летять», де показує людей і обставини так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів. Повість «Гуси-лебеді летять» М. П. Стельмах присвятив своїм батькам — «з любов’ю і зажурою». У творі М. Стельмах показав лад сільського життя з його естетикою, педагогікою й етикою не в якомусь законсервованому стані, а в складній історичній динаміці — під колючими вітрами часу (1921–1922 роки). 11
1. Жанр произведения:
а) рассказ;
2. В основе произведения лежит
в) повествование о приключениях героя.
3. Васютка бродил по лесу
а) в поисках кедровых орехов для рыбаков;
4. В предложении: "Лесные тропинки узенькие, извилистые, что морщинки на лбу дедушки Афанасия" - автор использует:
а) сравнение;
5. Птица, которая "увела" Васютку в тайгу:
б) глухарь;
6. Когда Васютка понял, что заблудился, он:
в) решил не сдаваться.
7. В предложении: "Облака спрессованной ватой ложились на тайгу, и она растворилась в них" - используется:
в) метафора.
8. Открытие, которое сделал Васютка, увидев у перешейка подбитую птицу:
б) озеро проточное;
9. Заметив в глубине тайги желтую бороздку лиственного леса, Васютка понял, что там
а) речка;
10. В предложении: "Будто тоненькие пластинки свеклы, на земле лежали тёмно-красные листья" - автор использует
б) сравнение;
11. Васютка решился использовать последний патрон, потому что:
а) его заметили с бота;
12. Родные Васютки:
в) продолжали искать и надеяться.
13. Главному герою удалось в лесу благодаря
в) умениям и навыкам таёжного жителя.
14. Найдя озеро, Васютка
в) принёс пользу стране.
15. Слова деда и отца, которые Васютка вспомнил, заблудившись в тайге:
б) "Тайга хлипких не любит!";
Подробнее - на -
Объяснение: