Історична пісня «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» відтворює один епізод із життя козацького ватажка. У ній розповідається, як козацьке військо вирушає із Січі Кримським шляхом у похід на хана. Хоч у тексті немає вказівки на конкретну подію, але з історії відомо, що І. Сірко здійснив кілька успішних походів на Крим. Козацькі загони під його проводом спустошили півострів у 1660 р., а в 1654 і 1655 рр. козаки завоювали та зруйнували кримські міста Судак і Кафу. Відомі також його походи 1669 та 1675 рр. Проте не потрібно вважати І. Сірка завойовником, оскільки українське козацтво не вело загарбницьких воєн, походи отамана — реакція на спустошливі напади татар на українські землі. Крім того, ще однією важливою метою цих походів було визволення українців із полону. Розповідає про подію, імовірно, один із очевидців чи учасників походу. Але його завдання — не повідомити про історичний факт, а висловити ставлення до захисників Вітчизни. Прийом паралелізму допомагає створити образ талановитого полководця. Сірка порівнюють із сизим орлом і місяцем, а козацьке військо — із сонцем. Повторювані синтаксичні конструкції, вигуки (Гей. та ми думали, та ми ж думали) надають пісні динамічності, створюють ефект наростаючої емоційної напруги.
Только в детстве можно верить, что в игрушечной модели парусника живут маленькие человечки. Но маленькая памятная вещь, модель пароходика, была в семье реликвией, которой очень дорожила бабушка. У мальчика модель вызывала восхищение. Автор передает это метафорой: (Будочка – домик, винт – розочка, два черных пояса) .
Боря-фантазер, исследователь. Он представляет настоящий пароход. “… И наверное в нем живут человечки… ” Его фантазии развиваются и заканчиваются обманом: “… тихонько зашуршало… ” “… дать им конфетку… ” “… отломить от леденца кусок… ” “… Я положил хлеб… ” “… хотел взять, намочить чернилами… ” Зачем автор написал рассказ? Чтобы сказать: "Не нарушай данное слово; так не поступать, не обманывать старших, быть послушным, одержимость фантазией ведет к хитрости, обману.
Стихотворение можно разделить на три части: 1. Сцена у парадного подъезда - привычка к рабскому низкопоклонству ужасает2. Обращение к владельцу роскошных палат - автор обвиняет вельможу в волокитстве, азартным играм, обжорству.3. Обращение к народу - чувство сострадания, сочуствия, жалости.В стихотворении раскрыта тема бессердечности, богатства и власти к бедным и обездоленным. Автор уважительно относится к крестьянам, сострадает им. Некрасов беспокоился о будущем народа. Он изобразил страдания народа и праздную жизнь вельможи.
Історична пісня «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» відтворює один епізод із життя козацького ватажка. У ній розповідається, як козацьке військо вирушає із Січі Кримським шляхом у похід на хана. Хоч у тексті немає вказівки на конкретну подію, але з історії відомо, що І. Сірко здійснив кілька успішних походів на Крим. Козацькі загони під його проводом спустошили півострів у 1660 р., а в 1654 і 1655 рр. козаки завоювали та зруйнували кримські міста Судак і Кафу. Відомі також його походи 1669 та 1675 рр. Проте не потрібно вважати І. Сірка завойовником, оскільки українське козацтво не вело загарбницьких воєн, походи отамана — реакція на спустошливі напади татар на українські землі. Крім того, ще однією важливою метою цих походів було визволення українців із полону. Розповідає про подію, імовірно, один із очевидців чи учасників походу. Але його завдання — не повідомити про історичний факт, а висловити ставлення до захисників Вітчизни. Прийом паралелізму допомагає створити образ талановитого полководця. Сірка порівнюють із сизим орлом і місяцем, а козацьке військо — із сонцем. Повторювані синтаксичні конструкції, вигуки (Гей. та ми думали, та ми ж думали) надають пісні динамічності, створюють ефект наростаючої емоційної напруги.