Знаки пунктуації — елементи писемності, що виконують допоміжні функції поділу (виділення) смислових відрізків тексту, речень, словосполучень, слів, частин слова. За до них можна скласти пропозицію. За до них можна правильно скласти інтонацію. Знаки пунктуації, синтаксично оформляють текст, полегшують його зорове сприйняття та розуміння, а при відтворенні тексту вголос допомагають здійснити його інтонаційну оформлення (інтонація, смислові паузи, логічні наголоси).
Действие происходит во время Гражданской войны в Америке. Пятеро смельчаков бегут на воздушном шаре из осажденного города и оказываются из-за бури на необитаемом острове. Среди них инженер, моряк, журналист, мальчик и слуга. Потерпевшие аварию не унывают, добывают огонь, делают инструменты и посуду, определяют свое местоположение. Они оборудуют пашню, жилье, огород, строят яхту, уходят на соседний остров, откуда привозят одичавшего моряка. Везде их сопровождает таинственная На острове действует загадочная сила. Только, когда на остров нападают пираты и мальчика ранят эта сила явно себя обнаруживает: к постели больного доставляется лекарство. Наконец, хозяин острова явил себя колонистам. Принц, названный капитаном Немо остановился в подводных пространствах Таинственного острова на своей лодке Наутилус. Капитан Немо был стар и болен. Вскоре он умер. Но и острову оставалось недолго. Остров взорвался в результате вулканической деятельности. Американцы вновь очутились на грани смерти. Но их подобрал корабль. Они уехали в Америку и основали там усадьбу в память об острове.
Головні герої повісті Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» два хлопчика, які живуть у селищі Васюківка - Ява Рень і Павлуша Завгородній - бешкетники, фантазери і порушники дисципліни.
У Яви руде волосся, а обличчя густо вкрите веснянками. Ява енергійний і відчайдушний, саме він є ініціатором геніальних ідей: то метро під Васюківки прокласти, то влаштувати бій биків, то побудувати підводний човен. У нього унікальне і незвичайне ім'я Ява. Насправді його звуть Іван, але коли він був маленький, і його запитували, як тебе звати, то він говорив, Ява, а останні букви ковтав, так його в селі й прозвали Ява. Павлуша - кращий друг Яви. Він більш урівноважений і спокійний хлопчик, любить малювати, мріє стати льотчиком, але не менше Яви любить різноманітні пригоди і таємниці. Розповідь з добрим гумором про чудові, веселі пригоди і кумедні відкриття українських хлопчаків - двох нерозлучних друзів, які й дня не можуть прожити без пригод. Про пригоди, які чекають нас прямо за порогом дому, якщо вистачає фантазії їх побачити. А фантазії у героїв цього твору, вище даху. Одна лише ідея будівлі метро від сараю до свинарнику чого коштує? ! І адже майже вийшло ... Зовсім трохи прорити залишилося, та свиня в тунель провалилася. Нудьгувати друзі не вміють. Як не звикли і сумувати. Не вийшло тут - знайдемо іншу справу. Кожен день нова пригода. Одне смішніше іншого. Причому, все виходить як би само собою, так легко і невимушено. Васюковскіе « тореадори » завжди мають благородні наміри, але на жаль, іноді потрапляють в прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити свої помилки і намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нові авантюри. Задумка про метро була просто грандіозна, найголовніше - система оплати: з усіх 3 копійки, родичі безкоштовно, а з вчительки математики - 5 копійок. Коли я читала розповідь, то проти волі переживала разом з героями емоції, які відчували вони, то разом з героєм втягувала голову в плечі від сорому, то відчувала, як з глибини душі піднімається гордість за свого друга ... Хлопчаки показані такими, як є в нашому житті. Читаючи про цих бешкетників, шкідників, мрійників про пригоди і подорожі, віриш, що це живі справжні хлопці . З ними трапляється і веселе і сумне, вони сваряться і миряться, загалом живуть звичайним хлоп'ячім життям. За їх вчинками, ми бачимо, що це справжнi, віддані й вірні друзі. Дружба. Так дружити можуть тільки діти. Щиро, віддано і з самопожертвою заради спільної справи і друга .. А ще, це дуже сміливі хлопчики. Коли вони зрозуміли, що собака потрапила в колодязь, то не роздумуючи вирішили її врятувати, не дивлячись на небезпеку. «Тореадори з Васюківки» - це не тільки смішний розповідь про витівках. Ця книга насамперед про справжню дружбу. Хлопчики показують приклад того, як треба дружити. Вони справді готові один за одним і в вогонь, і в воду, ділять разом не тільки радості, а й печалі. І мені здається, що якби у них з'явився ще один друг, то і йому було б так само весело і ніколи було б нудьгувати. А ще він би знав, що його самого не кинуть у біді і ніколи не зрадять. Таких друзів мати не соромно, про таких друзів можна тільки мріяти, вони не роздумуючи прийдуть на до завжди виручать в будь-якій ситуації. Я бажаю кожному мати таких друзів.
