Прочитавши вірш «Фуга смерті», мені стало моторошно.
У вірші автор показує протиборство життя і смерті. Він описує особисту та соціальну трагедію того часу – вбивство єврейського народу.
Він пише «чорне молоко світання», яке на мою думку, характеризує безнадійність та приреченість.
Жахливі події виявляються у чорних кольорах. Автор пише, що нацист змушує копати яму, яка стане могилою для них.
Мені хочеться плакати від того, що такі події мали місце в історії планети.
Нехай ніколи більше не повториться подібне.
Объяснение:
ответ: Війна… страшне слово… Хоч би скільки книжок було написано про Велику Вітчизняну війну, мабуть ніколи не настане час, коли можна буде стверджувати, що вже досить сказано. Письменники, художники, музиканти звертаються у своїх творах до теми війни, щоб залишити в пам’яті події, які розкривають велич перемоги народу у цій страшній битві.
В наш час багато людей егоїстів, думають тільки про себе і не бачать себе в масштабах країни, а тим більше планети. Провини за те, що відбувається навкруги, не відчуває майже ніхто. Саме така позиція людини і призводить до війн. Зло процвітає тому, що є безліч байдужих людей, які його не бачать, не хочуть бачити. Почуття вини приніс із війни Твардовський і Белль, Камю і Аполлінер, і Целан. Про єдність людей, про відповідальність кожного за те, що відбувається поряд, говорив і Дж. Донн – англійський поет 17 ст. ( звернення до епіграфу)
Таке ставлення до життя притаманне не кожному, а лише людям високого духовного рівня. Але чи кожен може нести відповідальність за все, що відбувається у світі? Чи це дано тільки обраним? Звичайно, може кожен. Але цьому треба вчитися. Отже, давайте будемо вчитися бути людьми з великої літери.
Объяснение:
