Для Пушкіна все, що пов’язане з його юністю, прекрасне. Поет вважає, що найщасливіші роки свого життя він провів в ліцеї. Пушкін часто згадує про ті чи інші періоди свого життя. Так, поет розповідає про заслання на південь, де він перебував у повній самоті, далеко від друзів і близьких. Його єдиним супутником в подорожі по Кавказу була муза, що давала йому сили, перебуваючи на засланні, відчувати красу краю і повноту життя. Нарешті Пушкін повертається в Петербург , але це вже не той поет-романтик, який без розуму від балів. Погляд Пушкіна на світське суспільство Петербурга змінився.
Объяснение:
Для Пушкіна все, що пов’язане з його юністю, прекрасне. Поет вважає, що найщасливіші роки свого життя він провів в ліцеї. Пушкін часто згадує про ті чи інші періоди свого життя. Так, поет розповідає про заслання на південь, де він перебував у повній самоті, далеко від друзів і близьких. Його єдиним супутником в подорожі по Кавказу була муза, що давала йому сили, перебуваючи на засланні, відчувати красу краю і повноту життя. Нарешті Пушкін повертається в Петербург , але це вже не той поет-романтик, який без розуму від балів.
Родом братья происходили из Греции, из города Салоники. В те времена данная местность входила в состав Византийской империи. Скорее всего, братья происходили из болгарской семьи. Но, возможно, были они греками или македонцами.
Когда братья выросли, то сначала Кирилл, затем и Мефодий выбрали путь монахов, затем и миссионеров. Сначала они отправились проповедовать христианство в Хазарский каганат. Это государство в те времена было соседом Руси, его столица находилась на Волге. Здесь Кирилл изучил славянский язык. После этого братьев послали распространять христианство в Моравии. Здесь в 863 году Кирилл создал первую славянскую азбуку. Ему ученики и Мефодий.
За создание азбуки братьев чуть было не наказали в Риме церковные начальники, потому что тогда любое новшество в церкви воспринималось как преступление. Но за них заступился сам папа Римский. До самой смерти братья переводили на славянское наречие церковные книги и духовные трактаты. Выдержали они и суды, и даже тюрьму от своих противников.
Сейчас и православная, и католическая церковь считают Кирилла и Мефодия святыми. Эти два «книжных человека», будто два солдата, героически отстояли право славян писать, читать и слушать церковные службы на родном языке.