Александр Невский рано зашел на пристол ,он был смекалист и умен а так же хорошо проявлял себя на войне . Он известен , тем что он победил Ледовое побоище ( не помню кого кажется Золотую Орду ) . Он обхитрил их , тем что устроил битву на реке зимой . Александр знал что соперник имеет хорошую экипировку , и что на заиершей реке они поваляться . Так оно и было .
В небольшой порядочно убранной комнате, перед камином сидело несколько молодых людей. Зимний вечер только что начинался; самовар кипел на столе, разговор разыгрывался и переходил от одного предмета к другому. Начали толковать о людях необыкновенных и о том, чем они отличаются от обыкновенных людей. Каждый излагал свое мнение как умел; голоса возвысились и зашумели, Один небольшой, бледный человечек, который долго слушал, попивая чай и покуривая сигарку, разглагольствования своих товарищей, внезапно встал и обратился ко всем нам (я тоже был в числе споривших) с следующими словами: -- Господа! все ваши глубокомысленные речи в своем роде хороши, но бесполезны. Каждый, как водится, узнаёт мнение своего противника и каждый остается при своем убеждении. Но мы не в первый раз сходимся, не в первый раз мы спорим и потому, вероятно, уже успели и высказаться и узнать мнения других. Так из чего же вы хлопочете? Сказав эти слова, небольшой человечек небрежно стряхнул в камин пепел с сигарки, прищурил глаза и спокойно улыбнулся. Мы все замолчали. -- Так что ж нам, по-твоему, делать? -- сказал один из нас,-- играть в карты, что ли? лечь спать? разойтись по домам? -- Приятно играть в карты и полезно спать,-- возразил небольшой человечек,-- а разойтись по домам теперь еще рано. Но вы меня не поняли. Послушайте: я предлагаю каждому из вас, уж если на то пошло,; описать нам какую-нибудь необыкновенную личность, рассказать нам свою встречу с каким-нибудь замечательным человеком. Поверьте мне, самый плохой рассказ гораздо дельнее самого отличного рассуждения. Мы задумались.
Образ Фауста "Фауст" - це найвище досягнення Гете. Легенда про дктора Фауста, ученого-чорнокнижника, виникла ще в 16 столітті. Ця трагедія перетворилася на філосовський шедевр, присвячений вічній темі пізнання істини. Місце і час умовні. Перед нами Бог, архангели, мефістофель та об`єкт парі між Богом і Мефістофелем - учений Фауст - який має витримати всі спокуси, підготовлені йому духом зла. При цьому Фауст не просто образ вченого, перш за все він уособлює все людство, ницість (сугупость) якого має довести. Фауст - це подвійний образ, у якого прагнення творити долає внутрішнє розчарування та зневагу в житті. Фауст прагне сягнути глибин мудрості, невгамовний у пошуках істини. Він бажає не тільки пізнати світ, а й донести промінь знання до інших людей. Саме цим зумовлює його прагнення перекласти рідною мовою Євангеліє, у якому він змінює текст. "На початку було Слово, і слово було Бог", - говорить велика книга. Фауст заперечує: "Діяння - початок буття". І в цій фразі полягае сутність його образу. Мефістофель спокушає його різними земнимии утіхами, але Фауста вдається переконати тільки в силі та красі кохання. Нещасливий досвіду стосунках формує у нього почуття відповідальності за власні вчинки. Старчий та осліплий Фауст мріє відати відвойовану у моря землю людям, які б змогли видубувати на ній нове місто. І в цьому полягає головний урок Гете: невтомно рухатися вперед, боротися. Бог творить Всесвіт і людину, людина ж своєю наполегливою працею вибудовує досконале життя на землі. У фінали Мефістофель програв парі. Йому не вдалося довести ницість людини. Сперечання між Богом і Мефістофелем завершилося.
