М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
nika270106
nika270106
14.10.2020 18:17 •  Литература

Фонвизин *недоросль* виноват ли митрован что он не хочет учиться?

👇
Ответ:
gnbufa
gnbufa
14.10.2020

да. но так же виноваты и его родители, что плохо его воспитали.

4,8(10 оценок)
Ответ:
suv1612
suv1612
14.10.2020
Безусловно он виноват в том, что он лентяй. Но так же на него действует воспитание родителей.
4,4(74 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
armanbolat98
armanbolat98
14.10.2020

ГУМАНІЗМ — це філософська та етична позиція, яка надає особливого значення цінності людей та сприянні людям, і в загальному віддає перевагу критичному мисленню та доказам над прийняттям догмату або забобонів. Поняття гуманізму, як суспільного явища, вперше з'явилось в епоху Відродження

ГУМАНІСТИ - люди які стверджували, що люди мають право самостійно визначати сенс свого життя і будувати її так, як хочеться. Вони закликали до створення гуманнішого суспільства, заснованого на людських і інших природних цінностях. Основні ідеї гуманістів - "від кожного за здібностями, кожному - по праці". Гуманізм не приймав надприродного бачення світу, а його послідовники виступали за вільне формування науки і техніки, дбайливе відношення до природи, повагу людської гідності і свободу вибору.

(вірш Дж.Р.)

-вміння цінувати красу

-прагнення справедливості

-Висловлення співчуття простим трудівникам, чиєю працею створюється усе багатства.

-Наголошення на необхідності соціальної справедливості та вмінні підходити до оцінки життєвих явищ різнобічно.

4,5(83 оценок)
Ответ:
zagariyolga068
zagariyolga068
14.10.2020

ответ:Напевне,кожному б хотілося зазирнути в майбутнє … Якби була машина часу вдалося б дізнатися, як житимуть моï однолiтки рокiв через п'ятдесят. Але, на жаль, машину часу ще не винайшли, та i навряд чи винайдуть.Проте кожен з нас сподiвається, що у майбутньому нас чекає багато хорошого i не вiдбудеться нiчого з того, про що розповiв Рей Бредберi. Рiк 2061-й. Мiста руïни, дороги вiд бомбардувань немов пилка, поля вночi вiдсвiчують, радiоактивнi. I черга. Черга людей, якi терпляче чекають хвилину,щоб плюнути. Плюнути в картину! Вона є символом.який знищив все i залишив ïм тiльки розруху, бруд,холод, голод. У черзi хлопчисько, який з ранку зайняв мiсце, щоб помститися картинi. Для нього, як i для багатьох, це свято, а ïх так мало в цьому життi. Том згадує, як на одному такому святi рвали i палили книги на площi, i всi смiялися, наче п'янi, на iншому щасливчики, кинувши жереб, могли по одному разу шибонути машину кувалдою. Дехто в черзi ще сподiвається, що колишнi часи можна повернути: з'явиться людина, у якоï душа тягнеться до прекрасного, людина з душею.Але бiльшiсть у це вже не вiрить. Ось i головна площа. По кутках обгородженого майданчика четверо полiцейських. Вони мають стежити, щоб в картину не кидали камiння. Це для того, пояснили тому, щоб кожному дiсталося плюнути по разу. А ось i сама картина. Хлопчик завмер! Жiнка на картинi усмiхалася таємно-сумно, i Том, вiдповiдаючи на ïï погляд, вiдчував, як б'ється його серце, а у вухах нiби звучить музика .А натовп, дiставши дозвiл на знищення картини, кинувся до неï. Хлопчик, захоплений потоком, пiдбiг до розбитоï рами, простиг руку, схопив клаптик лиснючого полотна, смикнув i впав. Розлюченi люди шалiли: старi жували шматки полотна, чоловiки рвали ïх на дрiбнi клаптi. А в цей час Том, судорожно притиснувши до грудей шматок полотна, бiг додому. Увечерi, коли всi лягли спати, хлопчик розгладив клаптик замальованого полотна.Свiт спав, освiтлений мiсяцем. А на його долонi лежала Усмiшка. Вiн дивився на неï в бiлому свiтлi, яке падало з пiвнiчного неба, i тихо повторював про себе, знову i знову: Усмiшка, чудова усмiшка…Вiн заплющив очi, i знову в мороцi перед ним Усмiшка. Ласкава,добра… В оповiданнi Р. Бредберi Усмiшка йдеться про знамениту картину Леонардо да Вiнчi - Мона Лiза, про ïï загадкову усмiшку, яка хвилює вже не одне поколiння людей. Невже те, про що розповiв письменник, може статися в майбутньому? Нi! Я в це не вiрю! А оповiдання Бредберi це попередження нам, якi живуть сьогоднi: Краса порятує свiт! Зробiть так, щоб вона не пiшла з ваших душ! Хай усмiхається вам Джоконда i  через тисячу рокiв

Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2017/04/tvir-na-temy-obraz-maybutniogo-v-literaturi-rey-bredberi-ta-robert-shekli.html

Объяснение:

4,5(21 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ