«Встреча Олега с кудесником» — акварель Виктора Васнецова. Написана в 1899 году в рамках цикла иллюстраций к «Песни о вещем Олеге» А. С. Пушкина.
В оформлении поэмы Васнецов заимствовал мотивы древнерусских традиций оформления книг. Помимо собственно иллюстраций, Васнецов разработал буквицы, композиции, заставки. Цикл «Песнь о вещем Олеге» Васнецова оказал значительное влияние на развитие русской книжной иллюстрации, в частности на Ивана Билибина и художников объединения «Мир искусства».
Объяснение:
ответ: 1. Розповідь діда Дем’яна про ключі, що є у сонця, якими воно «відімкне землю». Незадоволення матері поведінкою Михайлика. Бабуся і внук у церкві. Сприйняття Михайликом картини Страшного суду під час перебування в церкві. Розмова Михайлика з дядьком Себастіяном. Розповідь про життя дядьки Миколи. Читання дядькою Миколою листа від батька, в якому сповіщалося, що він живий і здоровий, передавав низький уклін усім родичам. Михайлик з дозволу матері вирушає на прогулянку до лісу. До нього залучається і Петро. 2. Михайлик дуже любив читати. Чого він тільки не перечитав! Щоб йому ніхто не заважав, хлопець читав поночі. Саме у цей час Михайлику уявлялася нечиста сила. Одного разу він нею так захопився, що скрикнув, і тим самим побудив всіх. З цього часу мати ховала від сина каганець. Багато книг було у Юхрима Бабенка. Він погодився дати Михайлику почитати «Пригоди Тома Сойєра» за умови, що той принесе йому чотири склянки гарбузового насіння. Хлопець потайки від мами бере його. Зустрівши жебраків, Михайлик половину цього насіння віддає маленькому хлопцю. Замість «Пригод…» Михайлик отримує від Юхрима Бабенка для читання казки, бо той приніс йому тільки дві склянки насіння. Дід зробив для онука вітряк. Мати висловлює подяку сину від жінки-жебрачки за насіння, увагу і доброту.
Объяснение:
1. Биографические данные
2. Автобиографизм – это (греч. autos - сам, bios - жизнь, grapho - пишу) трансформация автором "жизненного материала" в направлении своей экзистенциальной сферы, своего эмоционального комплекса и видения человека
3. Реали́зм (фр. réalisme, от позднелат. reālis «действительный», от лат. rēs «вещь») — стиль и метод в искусстве и литературе, а также философская доктрина, согласно которой предметы видимого мира существуют независимо от человеческого восприятия и познания.
4. Меньшая по обьему форма художественной прозы
5. Абстрактный образ
6. Прозаический жанр
7. Признание в своих грехах перед Богом
8. Гармо́ния (др.-греч. ἁρμονία, лат. harmonia, а также лат. coaptatio, convenientia и др. переводы[1]) в философии — согласование разнородных и даже противоположных (конфликтных) элементов, в эстетике — слаженность целого, рождающаяся от сочетания противоположных по качеству сущностей (например, в музыке — консонанса и диссонанса).
9. Суть какого-либо рассуждения или изложения
10. Мысленный преобраз какого-либо явления, предмета
11. Сложный теоретический или практический вопрос