ответ: (2 ответ можете написать сами, ибо вдруг напишете лучше)
Объяснение:
1) Контраст этих страниц всему тому, что происходит в душе героини по отношению к матери, и от этого ещё страшнее. ужаснее её чёрствость...К сожалению, так часто бывает-тлегко любить того, кто на расстоянии, а вот к близким проявить внимание - они раздражают, они надоели, ещё успеется...Вроде и не чёрствая по натуре героиня, а ведь вот как обошлась с самым дорогим человеком...
2) Не получилось бы передать все те чувства, которые творилось в душе героини
3) Может, это ему увидеть другими глазами того, кто рядом с ним...
1) Г
2) Б
3) В
4) В
5) В
6) А
7) Фентезі — літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі, де чудеса і вигадка нашого світу є реальністю. ... Також у наші дні фентезі — це жанр у живописі, кінематографі, відеоіграх і настільних іграх.
8) 1.) Айзек Азімов ІІ. «Фах» д,в.
2.) Діана Вінн Джонс ІІІ. «Мандрівний замок Хаула» е,є,ж.
3.) Корнелія Функе І. «Чорнильне серце» а,б,г.
9) Меггі 12 років. Вона не має матері, але схожа на неї, така ж білява: "Меґі коси дісталися біляві – од матері, про яку вона знала лише з кількох вицвілих фотознімків".
Вона дуже любить свого батька: "Меґі дуже хотілося бути схожою на батька, адже на світі не було іншого обличчя, яке б вона так любила".
Також ця дівчинка любить читати книжки. Читає вона їх ночами. "Читати при свічках Меґі любила". Пристрасть до книжок вона успадкувала від батька на ім"я Мо. Читати навчилася рано: "Вона ще у свої п’ять років навчилася читати оті старомодні гостроверхі літери".
Мегі сама вміє робити книжки: "А на самому дні, під рештою книжок, лежали ті, що їх Меґі зробила сама. Цілими днями вона вирізала й клеїла, малювала все нові й нові картинки"...
Мегі уважна та "Їй було соромно підглядати за батьком, але винен був він сам. Навіщо було ховати від неї ту книжку?"
Має впертий характер: "О, та вона в тебе вперта! – сказала Елінор. – Це мені вже починає подобатись".
Хоробра дівчинка, готова захищати свого батька: "Меггі кинулася в той бік, послизнулась на мокрому від роси гравію, впала і розбила коліно. По нозі потекла тепла кров, але Меґі не звертала на це уваги. Вона бігла далі, припадаючи на ногу й схлипуючи, поки опинилася перед залізними ворітьми". "Піду шукати його, – вирішила Мегі. – Так, я його знайду!"
Мегі - відважна, смілива, рішуча, віддана. Вона наполеглива і вміє добиватися свого.
10) Фантастичне: різні дивовижні речі, сам мандрівний замок, вогняний демон - Кальцифер і щасливий кінець казки.
Реальне: побут, взаємовідносини між людьми, почуття, заздрість.
11)Не знаю
Объяснение:
История создания
К 25-летнему юбилею Отечественной войны 1812 года и Бородинской битвы Михаил Лермонтов решил создать новое произведение, которое отличалось бы особым тематическим содержанием. Лермонтов много размышлял о судьбе народа в истории, о и настоящем России и её народа, о роли конкретного события в истории народа и страны. Непосредственным поводом к написанию стихотворения послужило знакомство Лермонтова с воспоминаниями Афанасия Алексеевича Столыпина (1788—1864), ветерана Отечественной войны, который был младшим братом бабушки поэта. В какой-то степени образ отстранённого повествователя в стихотворении на прототипическом уровне пересекается с личностью Столыпина, несмотря на то, что нарративный компонент стихотворения представляется не офицером, а безымянным солдатом-рассказчиком, мудрым (всеведающим) и проницательным участником освободительной войны, что придаёт стихотворному тексту эпичность и мотивирует его фольклорное наполнение. Этот солдат-артиллерист весьма точно передаёт хоть и стихийные, но эпохальные настроения, характерные для беспристрастного народного начала, по определению являющегося внеличностным. Именно народный облик солдата-рассказчика определяет неподражаемую сказовую манеру батального нарратива, которая получает органичное звучание. Такое своеобразное нарративное освещение исторической битвы придаёт ей эпохальный, универсальный масштаб, при этом само Бородинское сражение приобретает особую достоверность. Сперва ветеран описывает события, предшествовавшие самому сражению: длительное отступление русской армии, тщательный выбор места предстоящего сражения, подготовительные работы перед боем, клятва верности воинов своему патриотическому долгу. Далее автор акцентирует внимание на протяжённости ожесточённого сражения и передаёт психологическое и нравственное состояние русского войска после завершения боя.