Думаю, что сейчас уже не нужно говорить о монументальности двух этих поэтов, т.к. время уже все доказало.
Тему природы затрагивали многие поэты и писатели в своих произведениях, однако, Тютчев и Фет занимают особое место среди них. Каждое слово в их произведения наполнено любовью и состраданием к родной земле. Возьмем, к примеру, стихотворение Фета "Ивы и березы"
Березы севера мне милы, —
Их грустный, опущенный вид,
Как речь безмолвная могилы,
Горячку сердца холодит.
Настоящим поэтам-природникам свойственна одна особенность - увидеть красоту в неказистом и простом. Преподнести это людям так, чтобы при прочтении перед глазами невольно всплывал образ любимой малой родины. Через подобное творчество поэты пытались устранить назревающий духовный кризис, обратить внимание людей на уже давно привычные для нас вещи, посмотрев на них с совершенно другой стороны.
Пройшло декілька років і Дріп вирішив приїхати до батька. Приїхавши він розпитував у тата "чи є та крамниця, як в дитинстві?"
Він відповів Джіпу що коли він проходив на тій вулиці вона була. Після цих слів хлопець зірвався та побіг на ту вулицю на якій раніше була крамниця. Підійшовши побачив як якийсь чоловік стоїть з дитиною, а він плаче та благає тата зайти в крамницю та купити щось. Але тільки вони зайшли продавець сказав їм що тут зачинено.! Джіп почав сомніватися чи зможе він зайти, але після цієї думки з крамниці визернув продавець та спитав:
-Джіпе, це ти?
Він стоїть дивиться на продавця та сказав :
-Звідки ви мене знаєте..?
Старенький продавець запросив його та розповів як він з батьком десять років назад приходили сюди. Розмовляли вони дуже довго, Джіп сказав що в нього ще досі є ті кульки, та дістав їх.
-Я завжди згадую вас та крамницю коли мені погано або сумно, и одразу мій настрій піднімається.
-Якщо ти будешь вірити в чудеса ти ніколи не будеш сумний. Після цих слів крамниця зникла, як багато років тому...