Это Боги потомучто они и родели этих детей
Джонс народилася 16 серпня 1934 року в Лондоні, в сім'ї Марджорі та Річарда Джонсів, обидва були вчителями. Коли почалася Друга світова війна, була евакуйована в Уельс. Її сім'я кілька разів переїжджала — Коністон (англ. Coniston Water), Йорк, — поверталася назад в Лондон, поки в 1943 не осіла в місті Такстед (Thaxted), Ессекс. Там і пройшло дитинство Джонс: вона і дві її молодші сестри Урсулла й Ізабель (що стала потім професором Ізабель Армстронг, літературним критиком) були надані самі собі. Закінчивши школу, у 1953 вступила до коледжу св. Анни при Оксфорді, де вивчала англійську мову. Джонс відвідувала лекції К. С. Льюїса і Джона Р. Р. Толкіна. Завершивши навчання в 1956, вийшла заміж за Джона Барроу, фахівця з середньовічної літератури. Вони недовго жили в Лондоні, потім повернулися назад в Оксфорд і, нарешті, у 1976 переїхали в Бристоль. У них три сини: Річард, Майкл і Колін.
Джонс — авторка більш ніж сорока книг, перекладених 17 мовами. Лауретка багатьох літературних нагород і премій, серед яких найпрестижніші «Міфопоетична премія» (англ. Mythopoeic Fantasy Awards) і «Медаль Карнегі» (англ. Carnegie Medal). Особливою популярністю користуються цикл «Світи Крестомансі» і роман «Мандрівний замок Хаула», екранізований 2004 року відомим японським режисером аніме Хаяо Міядзакі. Англійська версія мультфільму вийшла в 2005 з однойменною назвою «Мандрівний замок Хаула». Критика досі порівнює настільки нашумілого «Гаррі Поттера» саме зі знаменитим серіалом «Світи Крестомансі», який з'явився майже на два десятка років раніше книг Джоан К. Роулінг. Твори Джонс також часто порівнюють з книгами Робін Маккінлі і Ніла Геймана. Вона дружила з Гейманом, обидва були шанувальниками творів один одного. Письменниця присвятила роман «Гексвуд» (англ. Hexwood) Гейманові, зазначивши, що ідея сюжету була почерпнута нею в одній з їхніх бесід.
Померла 26 березня 2011 від раку легень.
Перед нами знаменитая картина известного живописца. При взгляде на нее не ощущается никакой парадности.
Художник стремится к максимально естественному изображению крестьянской жизни. Его интересуют особые отношения между детьми, которые объединены трудом. Мы видим, что девочка занята рукоделием, а женщина увлеченно прядет.
Жилище невероятно убогое. Одежды очень простые. Но Маковский не стремится критиковать это с социальной точки зрения. Он использует эти детали для того, чтобы создать максимально сочный колорит. Яркие пятна теплых тонов подаются несколько декоративно. Колорит этого творения одновременно контрастный и очень теплый.
Художник нарочито использует дополнительные цвета. Решение в плане света также значимо. Маковский передает особую полноту жизни в деревне, ее красочность. Идиллию передает и плачущий ребенок, которого мы видим в центре.
Художник изображает образы немного в глубине своего творения. Он не стремится к индивидуальному выделению каждого персонажа. Но при этом зритель видит четкое разделение на группы. Этим художник подчеркивает особое единство и определенную индивидуальность в плане интересов.
На лицах героев можно увидеть абсолютно различные эмоции. Но при этом тон картины в целом невероятно спокоен. Общение персонажей происходит без каких-то конфликтов. Оно гармонично в каждом жесте и повороте головы.
Картина позволяет зрителям представить, как жили крестьянские дети. Но при этом не возникает ощущения безысходности. Мы понимаем, что Маковский любуется этими простыми людьми. Он стремится изобразить их максимально четко и ярко.
Впечатляет и красота русской природе, на фоне которой происходит действие. Художник изображает ее максимально сочными красками. Все полотно залито ярким светом, который придает особую жизнерадостность.