Кохання це велике почуття, яке може охопити кожного, але не всі зможуть відчути справжню силу кохання. Кохати – це значить розуміти кохану людину лише за поглядом, бажання бути поряд.
В класичній та сучасній літературі та кінематографі безліч прикладів, що описують справжнє кохання: «Пурпурові вітрила» О.Гріна, «Майстер та Маргарита» М.Булгакова, поезія Т.Шевченка та Л.Українки, Пастернака та Шекспіра. Цей перелік можна продовжувати нескінченно і в кожному творі сила кохання штовхає людей на безумні та героїчні вчинки. Герої творів про любов заради кохання здатні витримати навіть найважчі випробування аби бути поряд з коханим чи коханою. Лише взаємне кохання робить людей щасливими. А розтавання лише загострюють почуття. І якщо це справжнє кохання, то воно витримає випробування і розлукою, і відстанню.
Але, нажаль, буває нещасливе кохання без взаємності. Це справжнє випробування для того хто кохає. Кохання здатне змінити людину. Для коханої жінки чоловіки з прадавніх часів ішли на доблесні вчинки. Чоловіки змагаються за руку коханої дівчини. Саме жінка зможе вибрати найбільш достойного на її погляд чоловіка. Хоча іноді кажуть, що любов сліпа. Так, людина кохає серцем і вплинути раціональними емоціями на силу кохання просто не можливо.
З роками кохання може перерости в прив’язаність та довіру. Адже не часто вдається підтримувати полум’я кохання на протязі усього життя. Хоча є і винятки. Про це також написано та знято багато витворів мистецтва. Такі наприклад як «Віднесені вітром» М.Мітчел, «Співаючі в тернику» К.Маклоу, «Війна і мир» Л.Толстого та багато інших залишаються актуальними історіями вічного кохання незалежно від часу написання цих творів.
Кожен мріє зустріти своє єдине справжнє кохання на все життя. Але справжнє кохання - це нагорода долі. Відчути справжнє кохання та зберегти його на все життя – потрібно мати це справжній талант цінувати та оберігати почуття близької людини. Любов здатна зробити людину щасливою і гармонійною. Натхненна коханням людина здатна розуміти не тільки свої потреби, але й побажання інших. Це може мати вплив не лише на власну сім’ю, алей на державу, політику та економіку вцілому. Адже держава – це люди. Люди зі своїми почуттями та емоціями. І найсильніша емоція, яка впливає на людину – це кохання. Сила кохання – це поєднання психологічних, фізичних та хімічних реакцій в людині.
Владимир Высоцкий родился в Москве 25 января 1938 года в семье Нины Максимовны Высоцкой, в девичестве Серёгиной, и Семёна Владимировича Высоцкого. Своё имя всенародно любимый артист получил в честь деда по отцовской линии, Владимира (Вольфа) Высоцкого, уроженца Белоруссии, сына стеклодува, сумевшего окончить три факультета Киевского института народного хозяйства им. Д.С. Коротченко: юридический, экономический и химический. В 1915 году Вольф Шлёмович Высоцкий женился на Деборе Овсеевне Бронштейн, подарившей ему двух сыновей, Алексея и Семёна. В 1926 году дедушка и бабушка поэта переехали в Москву. Вольф сменил имя, став Владимиром, а Дебора стала называть себя Ириной. После школы Семён Высоцкий поступил в Политехнический техникум связи и незадолго до его окончания познакомился с Ниной Серёгиной, работавшей в гостинице Интурист переводчицей.
Гроза (Лермонтов).
Ревет гроза, дымятся тучи
Над темной бездною морской,
И хлещут пеною кипучей
Толпяся, волны меж собой.
Вкруг скал огнистой лентой вьется
Печальной молнии змея,
Стихий тревожный рой мятется...
Метель (Пушкин).
ЗИМНИЙ ВЕЧЕР
Буря мглою небо кроет,
Вихри снежные крутя;
То, как зверь, она завоет,
То заплачет, как дитя,
То по кровле обветшалой
Вдруг соломой зашумит,
То, как путник запоздалый,
К нам в окошко застучит.