У житті людини багато цінностей, але все-таки є найголовніші, без яких жодна особистість не може уявити своє буття. Звичайно, вони визначаються самою людиною залежно від її моралі, виховання, мети існування на цій землі.
Прочитавши повість відомого англійського письменника Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі», я замислилася, що ж таки є найціннішим у житті людини. Для героя повісті, Скруджа, найбільше значення мали гроші. Але потім він зрозумів, що вони не приносять щастя.
Незважаючи на величезне багатство, Скрудж залишався самотнім. Як виявилося, самотність не залишала героя упродовж усього життя. У дитинстві хлопчик був позбавлений батьківського тепла, піклування, родинного кола. Він зрадив кохану, друзів. «Один, як перст, на всьому білому світі», — такий сумний висновок прожитого життя.
Чи була у Скруджа можливість змінити своє життя? Так, але він ніколи не замислювався над цим питанням. Та коли побачив свій похорон, тоді й повернувся думкою до прожитих років. Ця подія перевернула його душу. Він зрозумів, що сам винен в усьому. Скрудж вирішив змінитися, адже зробити це ніколи не пізно. І сталося це в різдвяну ніч.
Уже вранці він наказав краще топити в конторі, підвищив Бобу платню, дав грошей на лікування крихітки Тіма, зробив подарунки усім Кретчитам, роздавав гроші злидарям. Та найголовніше, що зрозумів Скрудж, це те, що сила людини не в грошах, а в сім'ї. Для кожного родина — це опора й підтримка. Як писав французький письменник XIX століття А. Монтерлан, «домашнє вогнище має бути вогнищем, до якого ми завжди повертаємося».
І Скрудж почав жити щастям інших людей, допомагаючи їм, ставши добрим, щедрим, милосердним. Важко не погодитися зі словами німецького поета і філософа Й. В. Гете: «Людина живе справжнім життям, якщо щаслива чужим щастям».
Мцыри как романтический герой Одной из вершин художественного наследия Лермонтова является поэма Мцыри плод деятельной и напряженной творческой работы. Еще в раннюю пору в воображении поэта возник образ юноши, произносящего на пороге смерти гневную, протестующую речь перед своим слушателем старшим монахом. В поэме Исповедь (1830 год, действие происходит в Испании) герой, заключенный в темницу, провозглашает право на любовь, которая выше монастырских уставов. Увлечение Кавказом, стремление к изображению ситуаций, в которых с наибольшей полнотой может раскрыться мужественный характер героя, приводит Лермонтова в пору высшего расцвета его дарования к созданию поэмы Мцыри (1840 год) , повторяющей многие стихи из предшествующих стадий работы над тем же образом. Перед Мцыри была написана поэма Беглец. В ней Лермонтов развивает тему кары за трусость и предательство. Краткий сюжет: изменник долгу, забывший о родине, Гарун сбежал с поля битвы, не отомстив врагам за гибель отца и братьев. Но беглеца не примет ни друг, ни возлюбленная, ни мать, даже от трупа его все отвернутся, и никто не отнесет его на кладбище. Поэма призывала к героизму, к борьбе за свободу отчизны. В поэме Мцыри Лермонтов развивает идею мужества и протеста, заложенную в Исповеди и поэме Беглец. В Мцыри поэт почти полностью исключил любовный мотив, игравший столь значительную роль в Исповеди (любовь героя-монаха к монахине) . Этот мотив отразился лишь в краткой встрече Мцыри с грузинкой у горного потока. Герой, побеждая непроизвольный порыв молодого сердца, отказывается от личного счастья во имя идеала свободы. Патриотическая идея сочетается в поэме с темой свободы, как и в творчестве поэтовдекабристов. Лермонтов не разделяет этих понятий: в одну, но пламенную страсть сливается любовь к отчизне и жажда воли. Тюрьмой становится для Мцыри монастырь, душными кажутся ему кельи, сумрачными и глухими стены, трусливыми и жалкими стражи-монахи, сам он рабом и узником
Образы животных в баснях И. А. Крылова История в повести Н. М. Карамзина «Наталья, боярская дочь История государства Российского в баснях И. А. Крылова (тема Отечественной войны 1812 г.)
«История пугачевского бунта» и вымышленное повествование в романе А. С. Пушкина «Капитанская дочка» Как принял Гринев завет отца? (по роману А. С. Пушкина «Капитанская дочка») Гринев и Швабрин (по роману А. С. Пушкина «Капитанская дочка») Три дня на воле (по поэме М. Ю. Лермонтова «Мцыри) да и еще много всяких
У житті людини багато цінностей, але все-таки є найголовніші, без яких жодна особистість не може уявити своє буття. Звичайно, вони визначаються самою людиною залежно від її моралі, виховання, мети існування на цій землі.
Прочитавши повість відомого англійського письменника Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі», я замислилася, що ж таки є найціннішим у житті людини. Для героя повісті, Скруджа, найбільше значення мали гроші. Але потім він зрозумів, що вони не приносять щастя.
Незважаючи на величезне багатство, Скрудж залишався самотнім. Як виявилося, самотність не залишала героя упродовж усього життя. У дитинстві хлопчик був позбавлений батьківського тепла, піклування, родинного кола. Він зрадив кохану, друзів. «Один, як перст, на всьому білому світі», — такий сумний висновок прожитого життя.
Чи була у Скруджа можливість змінити своє життя? Так, але він ніколи не замислювався над цим питанням. Та коли побачив свій похорон, тоді й повернувся думкою до прожитих років. Ця подія перевернула його душу. Він зрозумів, що сам винен в усьому. Скрудж вирішив змінитися, адже зробити це ніколи не пізно. І сталося це в різдвяну ніч.
Уже вранці він наказав краще топити в конторі, підвищив Бобу платню, дав грошей на лікування крихітки Тіма, зробив подарунки усім Кретчитам, роздавав гроші злидарям. Та найголовніше, що зрозумів Скрудж, це те, що сила людини не в грошах, а в сім'ї. Для кожного родина — це опора й підтримка. Як писав французький письменник XIX століття А. Монтерлан, «домашнє вогнище має бути вогнищем, до якого ми завжди повертаємося».
І Скрудж почав жити щастям інших людей, допомагаючи їм, ставши добрим, щедрим, милосердним. Важко не погодитися зі словами німецького поета і філософа Й. В. Гете: «Людина живе справжнім життям, якщо щаслива чужим щастям».