М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
skripniklenok13
skripniklenok13
03.05.2021 05:52 •  Литература

Анализ стихотворения ещё майская ночь фет

👇
Ответ:
spl228
spl228
03.05.2021
История создания – стихотворение было написано в 1857 г. вскоре после женитьбы на Марии Боткиной, в этом же году его опубликовали в «Русском вестнике».

Тема стихотворения – красота весенней природы, вдохновляющая человека.

Композиция – По смыслу произведение делится на две части: целостный монолог лирического героя, который с восторгом описывает все, что приковывает его внимание в майской ночи и описание его переживаний. Стихотворение состоит из четырех катренов, каждый из которых посвящен определенному элементу пейзажа.

Жанр – элегия.

Стихотворный размер – пятистопный ямб, рифмовка перекрестная АВАВ.

Метафоры – «из царства льдов, из царства вьюг и снега как свеж и чист твой вылетает май», «звезды… в душу смотрят вновь», «в воздухе… разносится тревога и любовь», «березы ждут».

Эпитеты – май «свеж и чист», «песня соловьиная», «дева новобрачная», «невольная песня».
4,8(82 оценок)
Ответ:
panerik6
panerik6
03.05.2021

Красота майской ночи, пробуждающая в человеческом сердце возвышенные чувства – тема анализируемого произведения. Лирический герой восхищается темным временем суток и благодарит родной край за такую благодать. Он считает, что свежесть и чистота мая дарованы «царством льдов».

Композиция анализируемого стихотворения несложная. Оно делится на две части по смыслу: весенний пейзаж и описание внутреннего состояния лирического героя. Первая часть немного больше второй, переход между ними плавный. Формально стих делится на четыре катрена, которые раскрывают разные элементы пейзажа.

размер у стихотворения Фета еще майская ночь- 5-ти стопный ямб

Ключевую роль играют метафоры: «из царства льдов, из царства вьюг и снега как свеж и чист твой вылетает май», «звезды… в душу смотрят вновь», «в воздухе… разносится тревога и любовь», «березы ждут». В наборе метафор есть и олицетворения. Выразительности пейзажной и психологической зарисовкам придают эпитеты: май «свеж и чист», «песня соловьиная», «дева новобрачная», «невольная песня». Сравнения поэт не использует.

Стихотворение «Еще майская ночь» - это целая жизнь, заключенная в нескольких мгновеньях. А.А.Фет подарил нам мир, в котором мы можем раз за разом раскрывать новые детали, дополнять и восхищаться им

4,5(36 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
морол
морол
03.05.2021

Смысл данной поговорки заключается в том, что нужно делать только обдуманные вещи, как говорится "7 раз отмерь, 1 раз отрежь", т.е. не нужно делать что-либо на абы как, нужно обдумать и выбрать правильное решение.Не нужно унижатся перед кем-либо, все люди равноправны!  В школе уйти от репутации очень трудно, если ты что-то сделал плохое , то это запомнят на долго.. Если спишишь и учитель поймает на списывании, то его отношение к тебе сильно изменится, и поверьте, ничего хорошего не будет, он будет придираться, докучать, постоянно напоминать. Ну что сказать, учителя тоже люди, поэтому такое отношение можно увидеть и от сверственников, одноклассников, от всех людей.

4,6(64 оценок)
Ответ:
mikityuk03
mikityuk03
03.05.2021
Поль Верлен народився в місті Мец у сім’ї військового інженера. Дев’ять років він навчався у школі Ландрі, яку закінчив із дипломом бакалавра словесності. У Парижі, куди родина переїхала після відставки батька, юнак записався до університету на юридичний факультет. Але облишив навчання, адже професія адвоката його не цікавила. У 1864 році він вступив на службу до страхового товариства, потім до мерії та до міської ратуші.

Ще в 14 років виявилася його літературна обдарованість. У 1863 році було надруковано його перший вірш. Незабаром Верлен приєднується до парнасців.

2. Виступи учнів із повідомленням про літературну группу французьких поетів «Парнас»

3. Слово вчителя

Виходять перші збірки поета — «Сатурнічні вірші» та «Галантні святкування» (або «Вишукані свята»), на яких позначився вплив ще одного літературного вчителя Верлена — Ш. Бодлера.

Верлен одружується з Матильдою Моте, підтримує Паризьку комуну. Побоюючись переслідувань, виїжджає з Парижа. У цей час знайомиться з юним поетом Артюром Рембо. Упродовж двох років вони мандрують країнами Європи. Посварившись з Артюром, Верлен вистрілив із пістолета й поранив його. За що отримав два роки ув’язнення. У в’язниці Верлен намагався переосмислити своє життя, очиститися, повернутися до Бога. Але надто сильними

були його негативні пристрасті, щоб утриматися від морального падіння.

Як не дивно, але саме на цей час припадають найвизначніші поетичні досягнення — виходять друком збірки «Романси без слів», «Мудрість», «Давно і нещодавно», серія статей «Прокляті поети» та ін.

Із середини 1880-х років поета переслідують хвороби. Але він створює чимало нових поетичних збірок — «Кохання», «Паралельно», «Присвяти» та ін., автобіографічну прозу, п’єси. Кілька разів він подорожує до Нідерландів та Бельгії з програмою публічних виступів.

У 1896 році поета не стало.

На початку свого творчого шляху поет захоплювався «парнасцями», які пропагували «мистецтво для мистецтва», культ краси та витончену складність вірша. Але поволі вибудовувалася власна, самобутня творча манера. За словами літературознавця Д. Нали-вайка, вона є «…яскравим втіленням поетичного синтезу імпресіонізму та символізму». З одного боку, Верлен прагне виразити миттєві враження, відтворити у нюансах та напівтонах швидкоплинне почуття (імпресіонізм), а з іншого — надає цьому враженню символічних, узагальнених значень, вибудовує систему «відповідностей» між зовнішнім і внутрішнім світами (символізм).

4. Виразне читання поезії П. Верлена «Поетичне мистецтво»

5. Обмін враженнями, евристична бесіда

♦ Яку найпершу вимогу ставить автор до поетичного слова?

♦ Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?

♦ Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?

♦ Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть це у тексті.

♦ Який зміст вкладає, на вашу думку, поет у слово «література»?

♦ Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.

6. Слово вчителя

Вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882. «Найперше — музика у слові» — такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання

в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,— медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.

У цьому ж році (1874), крім «Поетичного мистецтва», вийшла збірка П. Верлена «Романси без слів», що складається з трьох розділів: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі».

Серед дев’яти «забутих арієт» (арієта — невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія «Так тихо серце плаче» (переклад М. Рильського).

7. Виразне читання поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче»

8. Обмін враженнями, евристична бесіда

♦ Який настрій навіює ця поезія?

♦ Про що цей вірш — про природу чи стан людської душі?

♦ Які принципи автора, проголошені в «поетичному мистецтві», відбилися у творі?

9. Слово вчителя

За удаваною простотою вірша простежується велика майстерність автора, його новаторство, відкриття «поезії душі». Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що викликає труднощі у перекладачів. Поет широко використовує алі-

терацію (повторення одних і тих же приголосних), асонанс (повторення однакових голосних), гру однокорінних слів, тавтологічні рими-повтори. Складна система римування поєднується з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки

та скарги: «О хлюпотіння зливи по крівлях, по землі!», «З відчаю хоч кричи! Печалюсь без причин» (тут і далі переклад М. Лукаша). Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка:

«Любов й зненавиди нема, а дітись ніде!»

У вірші всього шістнадцять рядків, а розкривають поезію цілої душі.
4,7(6 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ