М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
bolshikov
bolshikov
17.02.2023 20:36 •  Литература

Опишите героя по плану( городничий из комедии «ревизор») 75 1. фио. социальный статус, должность, семейное положение.2. авторская оценка. 3. в каких эпизодах комедии участвует и как себя ведет? - как, в каких ситуациях проявляется плутовство и лицемерие? - берет ли взятки? дает ли взятки? как это делает? - как живет, как относится к служебным обязанностям, можно ли его назвать казнокрадом? - о чем мечтает? в каких эпизодах стремится показаться лучше, чем есть на самом деле? - когда наступает его «звездная минута» (внимание всех приковано к нему)?

👇
Ответ:
wur1k
wur1k
17.02.2023
 Бессмертная комедия Н.В.Гоголя «Ревизор» подарила нам много незабываемых образов, актуальных и в наше время. Один из главных героев комедии - городничий Антон Антонович Сквозник-Дмухановский. 
    Глава города из него никудышный. Деятельность Антона Антоновича привела к тому, что все в городе пришло в упадок, честно не работает ни одна служба. Городничий видит, как плохо обстоят дела всюду, но предпринять что- либо совсем не желает. Судье Ляпкину-Тяпкину, указывая на беспорядок в его ведомстве, просто говорит: «Я и прежде хотел вам это заметить, но все как-то позабывал». Только весть о приезде ревизора заставила героя собрать городских чиновников и призвать их навести видимость порядка. 
    Те, в свою очередь, относятся к городничему уважительно, ведь с его молчаливого согласия каждый из них нарушает закон и обкрадывает казну. Свое рвение к службе чиновники высказывают только на словах и втайне побаиваются градоначальника: «Помилуйте, как можно! Слабыми силами, рвением и усердием к начальству…постараемся заслужить…» 
    К городским купцам Антон Антонович относится неуважительно и сурово, безжалостно обирает их. Один из купцов так говорит об этом: «Такого городничего никогда еще не было. Такие обиды чинит, что описать нельзя. Постоем совсем заморил, хоть в петлю полезай…Мы уж порядок всегда исполняем… Нет, вишь ты, ему всего этого мало! Придет в лавку и, что ни попадет, все берет…»; «…и уж, кажись, всего нанесешь, ни в чем не нуждается; нет, ему еще подавай…» Это характеризует городничего как человека жадного и алчного. 
    Его добродетельность проявляется только в отношении к жене и дочери. Он не оставляет их в неведении по поводу приезда ревизора и, даже сильно торопясь, пишет жене нежную и вежливую записку: «Целуя, душенька, твою ручку, остаюсь твой…» 
    Таким образом, городничий представляется нам «неглупым по-своему человеком», сумевшим направить все городские дела на собственное обогащение. 
    Заключительная сцена комедии – достойный финал деятельности градоначальника. Он предстает одураченным, глупым человеком, которого легко обвел вокруг пальца заезжий пройдоха из Петербурга. Это было таким потрясением для Антона Антоновича, что он в недоумении повторяет: «Как я – нет, как я, старый дурак? Выжил глупый баран из ума! Вот смотрите, смотрите, весь мир, все христианство, все смотрите, как одурачен городничий!» 
    Градоначальнику преподнесен хороший урок. Может быть, эта комедия Гоголя будет и в наше время являться напоминанием каждому чиновнику, что в его жизни может появиться вот такой же «ревизор».
4,6(9 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Bogdan1500
Bogdan1500
17.02.2023
Кожен із нас, напевне, пам'ятає той час, коли мама, кинувши всі недороблені справи, сідала ввечері біля ліжка в дитячій кімнаті й співала колискову. В її голосі завжди було стільки теплоти, ніжності, любові, що по тілу розливалася солодка втома, очі самі заплющувалися й ми поринали в країну снів. Так було з давніх-давен і так буде завжди, бо материні почуття найсильніші й найщиріші в світі, бо ніхто нас ніколи так не пригорне, не любитиме так, як мама. І звичайно, голос матері дитина може впізнати з безлічі інших, бо тільки в ньому відчувається справжня турбота, тільки з мамою малюк почувається захищеним. Тож не дивно, що серед усіх народних пісень особливою красою виділяються колискові, які супроводжували чи не найвідповідальніший час у житті кожної людини. Найперші роки життя для дитини дуже важливі, адже саме в цей період відбувається найбільш стрімкий фізичний і розумовий розвиток. Настільки багато за такий короткий проміжок часу людина більше ніколи не зможе осягнути. Це велика таємниця життя, яку розгадати можуть тільки сама дитина та її мати. Власне, матері традиційно належить найголовніша роль у вихованні маленької особистості. Тож народні колискові пісні є результатом творчого натхнення матерів, які в цих піснях хотіли висловити свою любов до власної дитини, заспокоїти, уберегти маля від будь-якого лиха, побажати гарної долі. У колисковій "Ой ти, коте, коточок" виражене побажання дитині рости великою, здоровою, розумною й щасливою. Як і в багатьох піснях, мати наказує коту не сполохати сон коханої дитини, поки її немає поряд. Жінка має встигнути впоратися по господарству, щоб дитя мало що їсти й пити, було зодягнене в чисте. Мати ніби приносить дитині квіточки зі здоров'ям, міцним сном і щастям. Пісня сповнена пестливих слів, повторів, що надають їй особливої ніжності та мелодійності.Рядки, що повторюються, служать не лише для увиразнення ритмомелодики, а й для того, щоби висловлені сподівання щасливої долі набули магічної сили заклинань, а пестливі слова оповили, приспали дитячий неспокій та материнську тривогу. Так само мотив побажання вгадується і в іншій колисковій "Ой ну, люлі, дитя, спать". Мама вкладає маля спати та йде жати жито, а з поля приносить дитині три квітки, що є запорукою здорового сну й щастя. Колискові пісні невеликі, небагатослівні, але глибокі за змістом. У центрі сюжету — завжди дитина, її сон, щастя, здоров'я. Мати, бажаючи найріднішій, найдорожчій людині в житті доброї долі, тремтливо й ніжно виспівує над колискою свою душу. Саме з колискових пісень новий чоловічок уперше вчиться пізнавати світ, відрізняти звуки, емоційний настрій мами, добре від поганого. Навіть сьогодні, у час, здавалось би, комп'ютерних технологій і музичних центрів, домашніх кінотеатрів і аудіосистем із якісним суперзвучан— ням, малюки віддають перевагу саме маминому виконанню колискової пісні, ніжної, справжньої, доброї і такої вічної.
4,4(65 оценок)
Ответ:
vladislav4239
vladislav4239
17.02.2023
Український народ дуже співочий. тому, напевно, нема такої мами, котра б не наспівувала своїй маленькій дитині чарівну колискову пісню, її ще називають колисанка. а їх наш народ знає безліч. вони можуть бути про все чудове : сонце, зайчика, сон. з тваринок найчастіше в таких піснях згадується котик чи пташка. їх можна зустріти у дворі рідної домівки. а вони такі пухнасті та ніжні. лагідна мамина пісня заспокоює немовля, витирає дитячі сльози, дитина засинає. колискові пісні є особлива мелодія : тиха, ніжна, спокійна, проста, що нагадує гойдання колиски. в обіймах матері під ці чарівні звуки маленькі діти відчувають себе впевненими, захищеними та не самотніми. з колисанкою мати бажає своїй дитині бути здоровою, доброю та щасливою. рости з колисковими піснями є гарною традицією нашого українського народу.
4,4(65 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ