Образовака
❓ Вопросы
Литература
Как А. С. Пушкин относится к Дубровскому?
Наталья
Решено8 декабря, 2018Литература
window.Ya.adfoxCode.create({
ownerId: 326810,
containerId: 'adfox_voprosy_300x250_1',
params: {
pp: 'g',
ps: 'eizi',
p2: 'gzod'
}
});
1
ответ
Darth Vader
Опубликовано 10 декабря, 2018
А. С. Пушкин, автор романа «Дубровский», относится к своему герою двойственно.
С одной стороны, автор поддерживает его: Пушкин, как и Дубровский, не терпел произвола богатых людей, их самодурства. Дубровский бунтует простив Троекурова и хочет отомстить ему. В этом автор поддерживает его.
Но, с другой стороны, автор не поддерживает стремления отомстить с обмана, а не законным путем.
Автор не согласен с героем и в том, что жизнь разбойника ‒ это достойно. Дубровский стал разбойником сам и обратил в это своих крестьян. А ведь мог бы служить и дальше или найти достойную работу. Но Дубровский ‒ гордый и самолюбивый, и бумажная работа для него считается унизительной. В этом автор не понимает своего героя.
В конце Дубровский «умывает руки» ‒ делит награбленное между крестьянами и уходит, говоря им, что они наверняка не бросят этот промысел. По сути, он обрек их на преступную жизнь и уехал.
Поэтому автор не поддерживает и не осуждает героя ‒ есть то, за что он уважает Дубровского, и то, за что уважать не может
Ровена – знатна саксонка, її опікав Седрік Ротервудський, вона онука короля Альфреда Великого. Опікун обожнює її, ні в чому їй не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Однак Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном. Леді Ровена гарна, знає собі ціну, але не пихата. Має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє поводитися в товаристві Дівчину викрав Моріс де Брасі, щоб заволодіти її багатством. Потрапивши у полон, дівчина, яка звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною лицаря Айвенго.
Ребека
Ребекка – дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, “щоб вижити в цьому жорсткому світі”. Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю. Ребекка надзвичайно сильна в душі, вона може скоритися долі. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків. Мета Ребекки — допомагати іншим, підтримувати слабких. Сама Ребека щира i готова до самопожертви. Також требя вiдзначити її надзвичайну мужнiсть i витримку, умiння вiрити та сподiватися на краще.