Серед великого різноманіття літератури нашого часу, за кількістю видань Біблія займає перше місце у світі. Вона перекладена майже всіма мовами світу і є цінною пам’яткою як світової історії, так і літератури. Хоча, здавалось, не так давно в країнах Радянського Союзу панували атеїстичні напрями життя, та це не стало перешкодою на людському шляху пізнання істин Біблії. Постають питання: “Чому люди так шанують цю книгу? Чому Біблія є однією з найвідоміших книг у світі?”
Як відомо, християнство є однією із трьох світових релігій, яку сповідує більше третини людства. Християнські громади є майже у кожній країні світу. Хоч ця релігія і поділяється на три течії: католицизм, протестантизм і православ’я, – та єднають всіх віруючих найвищі чесноти християнської побожності та священна книга християнства – Біблія. Вона має дві частини: Старий та новий Заповіт. Цікавим є те, що саме слово “заповіт” означає – угода, договір, що ніби символізує угоду всього людства із Богом. У давнину Біблію називали Святим Письмом, Словом Божим, Одкровенням, Книгою Книг, Книгою ння. Ці назви говорять вже самі за себе і демонструють ставлення людей до Біблії. Чи не тому всі так поважають Біблію, що вона дає відповіді на всі питання життя? Кожен, хто втратив життєві орієнтири, розгубився на шляху власного пізнання і не знає за якими законами йому жити, зможе відповісти собі на ці питання після того, як уважно прочитає Біблію.
Яскраве відображення Біблія знайшла у мистецтві: літературі, музиці та живописі. У мистецьких творах часто простежується звертання до біблійних мотивів та образів, що підносить їх до нових вершин людського сприйняття та осмислення.
Отже, духовне багатство людей різних країн світу та їх християнська віра, роблять Біблію найвідомішою і найавторитетнішою книгою у світі. Її мотиви зустрічаються в багатьох напрямах мистецтва, а сама книга є шанованою та цінною пам’яткою історії всього людства.
Объяснение:
Согласно мифу, однажды Актеон во время охоты случайно подошёл к месту, где Артемида купалась со своими нимфами в реке. Вместо того чтобы в священном страхе удалиться, он, зачарованный, стал наблюдать за игрой, не предназначенной для людских глаз[5]. Заметив охотника, разгневанная богиня превратила его в оленя, который попытался убежать, но был настигнут и разорван 50 охотничьими собаками самого Актеона. Это было на склоне горы Киферон.
Либо он заявил, что превосходит Артемиду в искусстве охоты[6], либо захотел вступить с ней в брак[7]. По другому рассказу, он хвастался перед друзьями, что застал богиню во время купания.
Согласно Стесихору, Артемида «накинула на Актеона шкуру оленя», то есть превратила его в оленя, чтобы он не взял себе в жены Семелу[8]. В другом мифе (версия Акусилая) о гибели Актеона сообщается, что Актеон был превращён в оленя Зевсом за сватовство к возлюбленной Зевса Семеле.
Одно из наиболее известных изложений мифа об Актеоне и Артемиде содержится в «Метаморфозах» Овидия. Согласно Овидию, Актеон увидел купающуюся Артемиду в Гаргафийской долине, у источника Парфений, и захотел ей овладеть[9]. Овидий перечисляет по именам 35 собак Актеона, но не всех[10].
Позже Хирон изваял статую Актеона, и это утешило собак[11] Утверждали также, что собаки Актеона, разорвавшие хозяина, были помещены на небесный свод в виде созвездия — или Большой, или Малый Пёс.
Актеоново ложе показывали по дороге из Мегар в Платеи. Позже по оракулу из Дельф его кости разыскали и зарыли в Орхомене, когда страну опустошало привидение[12]. Изображен с матерью в Аиде на картине Полигнота в Дельфах[13]. Культ Актеона существовал в Платеях[14]. По истолкованию, он был из Аркадии, потратил все деньги на псовую охоту и разорился[15].
Действующее лицо трагедии Эсхила «Лучницы» (фр.241-244 Радт), трагедий Фриниха, Иофонта и Клеофонта «Актеон»