ответ: Пирĕн кушак пур. Вăл Муçкă ятлă. Муçкăн çăмĕ хура тĕслĕ, умĕнчи – шап-шурă, юртан та шурă. Кăмăлĕ унăн çав тери лăпкă. Хырăмĕ выçсан та макăрмасть. Ирхине ирех манпа пĕрле вăранать те тӳрех апат валашки патне васкать. Шăлĕсем çуккипе ытларах е пĕçернĕ çăмарта, е сĕт çиме юратать. Эпĕ ăна кунсерен пилĕк-ултă çăмарта пĕçерсе çитеретĕп. Çисе тăрансан вара вăл е кăмака çине улăхса выртать, е кăмака питлĕхĕ патнех пырса çывăрать. Сивве питĕ туять хăй. Кунĕпе выртать, урама та уçăлма тухасшăн мар. Апат çисен тасалма тытăнать, пĕр сехете яхăн илеме кĕрет. Мĕнле ывăнмасть-ши? Кушак – çынпа пĕрле пурăнакан чĕр чун. Тăр пĕччен юлсан пурне те йывăр çĕр çинче.
Объяснение:
Как говориться - " Невозможно научиться играть на гитаре, не взяв в начале несколько фальшивых аккордов ".
Бездействием в этой жизни ничего не добиться. Недаром говорят: " движение-это жизнь ". Ведь двигаясь к цели, мы живём, наполняем жизнь смыслом и новыми яркими красками успеха.
Нужно быть открытым всему новому, впитывать в себя незнакомую информацию, быть на волне изменений. Меняться вместе с миром, идти в ногу со временем, открывать для себя новые направления. Да, это сложно, трудозатратно, но зато интересно и занимательно! Ведь жизнь такова, что если вы не двигаетесь вперёд, то откатываетесь назад. Кроме того, постоянная учёба доводит до совершенства любое дело, создавая весьма значительные преимущества для нас.
Не совершая ошибок, не преодолевая препятствий и не испытывая переживаний, невозможно обрести мудрость, познание, опыт. Необходимо раз и навсегда понять что боль - это учитель, а неудачи - верный путь к успеху.
Нужно посмотреть на свои неприятности не как на какое-то наказание, а как на урок, который вам по силам пройти ради обретения наилучшей участи.
Если не прилагать усилия, то положение дел будет ухудшаться. Без ошибок не будет опыта, без опыта не будет успеха!
Кажуть, що сила людського характеру безмежна. Та чи справді людина, яка опинилась в екстремальній ситуації, може бути витривалою, стійкою духом? Я вважаю, що може. Чудовий приклад цьому — оповідання видатного американського письменника Джека Лондона "Жага до життя".
Герой оповідання, повертаючись додому після вдалих пошуків золота, переживає цілу низку різноманітних почуттів. Вони передусім стосуються його фізичного й морального стану.
Вдалі пошуки золота... Здавалося б, усе добре. Можна їхати додому, радувати своїх близьких чудовою знахідкою. Але сувора доля приготувала головному герою випробування. Спочатку йому довелося зіткнутися зі зрадою товариша Білла. Коли головний герой вивихнув ногу, Білл вирішив залишити товариша напризволяще. Але той не загинув. Як же боляче було йому усвідомлювати цю зраду... Він ішов, долаючи біль.
Згодом герой відчуває змореність, холод пустелі. Починає надокучати голод. Головного героя мучить біль у ногах, які він роздер до крові. Та ось у палітрі відчуттів відбуваються зміни. Річ у тому, що герой виявив неабияку сміливість при зустрічі з ведмедем. Він не злякався навіть вовка, який переслідував його кілька днів. Герой зрозумів, що можна перебороти свій страх.
Отже, виявляється, що в надзвичайній ситуації людина може виявити силу свого характеру і здолати усі перешкоди.