“П’ятнадцятирічний капітан” – Дік Сенд. Він був сиротою, виріс у дитячому будинку. Хлопчик був дуже обдарованим.
У чотири роки він навчився читати, писати й рахувати. Ще змалечку його вабило море. У вісім років він пішов юнгою на корабель, який плавав у Південних морях. Тут він став навчатися моряцького ремесла. Офіцери залюбки ділилися своїми знаннями та досвідом із допитливим, здібним хлопцем.
Згодом капітан Халл познайомив відважного хлопця – з каліфорнійським судновласником Джеймсом Уелдоном. Той зацікавився сиротою і віддав Діка до школи в Сан-Франциско. У школі Дік особливо захоплювався географією та історією подорожей. На китобійній шхуні “Пілігрим” Дік був матросом. Адже справжній моряк повинен добре знати і китобійний промисел.
Дік був щасливий, що вирушив у плавання на судні свого благодійника Джеймса Уелдона. Кораблем командував його покровитель капітан Халл. Робота моряка підготувала хлопця до життєвої боротьби.
У п’ятнадцять років він уже міг брати на себе відповідальність і доводити до кінця свої задуми.
На борту “Пілігрима”
Кенесары - Наурызбай», тарихи жыр. Бұл дастанды Кенесары Қасымұлы бастаған ұлт-азаттық кетерілісіне бастан-аяқ қатысып, барлық оқиғаларды өзі көрген Нысанбай жырау Жаманқұлұлы шығарған. Нысанбай көлемді, тарихи-реалистік сипаттағы жырда Кенесары мен Наурызбайдың бейнесін батырлық эпос үлгісімен жырлап, ұлт-азаттық көтерілісінің соңғы кезін терең танып, үлкен ақындық шеберлікпен суреттеген. Ұлттық батырлар Кенесары мен Наурызбайдың психологиялық жағынан ең бір айқын айшықталған бейнесі жасалынған. Бұл жырды тарихшы ғалымдар да, жазушылар да өздерінің зерттеу жұмыстарында, шығармашылық қызметтерінде дерек көзі ретінде пайдаланған. Ұлт-азаттық көтерілісінің ішінде жүріп, оның жалынды жыршысына айналған Нысанбайдың аузынан тараған жыратапған себептерге орай, тарихи жәдігер ретінде де, көркемдік ескерткіш ретінде де ете құнды дүние. Жыр алғаш рет 1875 ж. С.
Софья является дворянкой, племянницей другого центрального персонажа - Стародума:
Софья - сирота. Ее отец умер, когда та была младенцем. Мать девушки умерла за полгода до событий, описываемых в пьесе. После смерти матери Софья оказывается в "лапах" злых Простаковых:
У Софьи есть свое имение (деревни), доставшееся ей от родителей:
У Софьи есть много достоинств ("совершенств"). У нее есть все "приятности" женского пола:
Софья - честная девушка:
Судя по всему, Софья является образованной девушкой. Она читает умные французские книги:
Софья - терпеливая, кроткая девушка. Она покорно терпит обиды со стороны Простаковых:
Она умеет ценить добро. Героиня очень ценит своего доброго дядюшку Стародума:
В конце концов Софья остается со своим возлюбленным, офицером Милоном, и, вероятно, позднее выходит за него замуж: