...Поріднитися спорідненням по душі, и не по крові, може одна тільки людина.
М. В. Гоголь. Тарас Бульба
Тема повісті М. В. Гоголя "Тарас Бульба" — не просто зображення життя українського козацтва за давніх часів, не просто екскурс в історію боротьби кращих синів Вітчизни за її незалежність — письменник показав нам душу народу, формування його національної самосвідомості. Тому й проводить нас автор на Запорозьку Січ — у серце українського козацтва. Тому й милується разом з нами, читачами, її вільними, сміливими лицарями, захоплюється непохитними й справедливими, хоч і суворими законами Січі. "От те гніздо, звідки вилітають всі ті горді й міцні, як леви. От звідки розливається воля й козацтво на всю Україну", — з гордістю пише М. В. Гоголь.
Автор показує нам саме молодих козаків, синів славного полковника Тараса Бульби, щоб у їхній особі ми побачили молоду Україну, її силу й прагнення.
Запорозька Січ була для них дороговказною зіркою. Навіть Остап, що знемагав від нудьги в бурсі й чотири рази закопував свій буквар у землю, став добре вчитися, щойно батько пригрозив віддати неука служкою в монастир і сказав, що не бачити йому Запоріжжя, як власних вух. Остап став одним із кращих учнів.
Андрій жив не стільки мріями про майбутнє, скільки сьогоденням, гуляв, закохувався. Сьогодні він був бурсаком, а завтра ще не настало.
Характери братів вимальовуються ще під час їхнього навчання в бурсі. Відкритий і прямодушний, Остап переносить покарання за бурсацькі витівки, але не видає товаришів. Андрій вміє виходити сухим з води, ніколи не підставляючи спину під різки, хоча часто керує яким-небудь набігом бурсаків на ринок. Він здається більш розвиненим, більш чуйним, романтичним, ніж старший брат, що не звертає уваги ні на гарних дівчин, ні на цвітіння садів — ні на що на світі, всі думки його про дружні гулянки й військові доблесті козаків. Андрій здається спочатку кращим, ніж Остап, більш щиросердним і людяним, здатним на тонші, ніжніші почуття й переживання.
почему вася подружился с валиком и марусей?
вася, сын судьи - главный герой известной повести владимира галактионовича короленко "в дурном обществе" (сокращенный ее вариант известен как "дети подземелья"). в произведении рассказывается о дружбе васи с валиком и марусей - нищими , жившими в
подвале разрушенной часовни. вася на спор полез в эту часовню, а его приятели испугались и убежали. тогда вася и познакомился с этими детьми, и это знакомство переросло в крепкую дружбу.
почему же вася подружился с детьми, которых один из персонажей произведения называет "дурным
обществом"? видимо, потому, что именно нищие смогли дать васе то, чего он не мог получить больше нигде: понимание, сочувствие, дружбу, искренность. вася - одинокий ребенок: он потерял мать в возрасте шести лет, а отец отдалился от него, поэтому он, по своему же признанию, был предоставлен сам
себе и рос как трава при дороге. соня, его младшая сестра - ровесница маруси, его новой подружки. не по-детски серьезный валек интересен васе, как и тыбурций драб, опекающий этих двоих детей. по горькой иронии судьбы, нищий тыбурций - чуть ли не единственный взрослый человек, который может
выслушать васю и поговорить с ним, настолько одинок этот мальчик. отец не умеет общаться со старшим сыном, да и не -то хочет, потому что замкнулся в своем горе. а ведь васе хочется общения и душевного тепла. поэтому он и подружился с теми, кого автор в названии повести иронически назвал
"дурным обществом".