Шекспір жив і творив в епоху, яка не завжди була зрозуміла сучасному читачеві. Однак секрет популярності та актуальності його п’єс полягає в тому, що в них зачіпаються вічні питання і проблеми.
Великому англійцю притаманний оптимістичний гуманізм, хоча описувані їм події часто бувають похмурими. Не стала винятком і трагедія «Ромео і Джульєтта». У чому ж проявляється гуманізм знаменитої трагедії?
Шекспір описує почуття головних героїв не тільки як щире кохання, але і як виклик ненависті, який панує між родинами.
Саме тому всі бояться почуттів, які виникли. Закоханих всіляко намагаються розлучити, та й самі вони турбуються за своє майбутнє.
Трагічний кінець неминучий, але смерть героїв стала символом любові, яка виступає проти людської злоби. Ромео і Джульєтта відмовилися слідувати правилам, які нав’язували їм власні сім’ї.
Любов змусила молодих людей побачити безглуздість нескінченного кровопролиття, але їх не зуміли зрозуміти рідні. Вони були приречені, але саме їх загибель і припинила давню ворожнечу.
У трагедії Шекспіра порушена проблематика свободи вибору.
Вона змушує задуматися про те, що право на кохання має абсолютно кожен.
Все внимание автор сконцентрировал не на внешних событиях, а на богатом внутреннем мире главного героя. Лишь небольшая глава посвящена жизни Мцыри, а остальная часть поэмы представляет собой взволнованный монолог - исповедь героя. В нем Мцыри рассказывает о "трех блаженных днях" свободы, обо всем, что он успел за это время узнать, пережить, прочувствовать. Лермонтова как великого поэта-романтика волновала мечта о сильной личности, обладающей внутренней цельностью. Именно таков лермонтовский Мцыри, утверждающий идеалы правды и свободы, любви и борьбы. "Мцыри"- это лирическая романтическая поэма, которая отличается идейно- художественным своеобразием. В образе главного героя своей романтической поэмы Лермонтов воплотил лучшие черты реальных людей своей эпохи. Мцыри предстает перед читателем как исключительная личность с мятежной душой и могучим темпераментом. В поэме устами лермонтовского Мцыри, этого "естественного человека", произносится суд над монастырскими законами мрачной эпохи "безвременья". Свободолюбие романтического героя символизирует собой революционные порывы передовых людей того времени. Мцыри явился "любимым" идеалом Лермонтова, в котором отразилась мятежная натура поэта.
Все внимание автор сконцентрировал не на внешних событиях, а на богатом внутреннем мире главного героя. Лишь небольшая глава посвящена жизни Мцыри, а остальная часть поэмы представляет собой взволнованный монолог - исповедь героя. В образе главного героя своей романтической поэмы Лермонтов воплотил лучшие черты реальных людей своей эпохи. Мцыри предстает перед читателем как исключительная личность с мятежной душой и могучим темпераментом. В поэме устами лермонтовского Мцыри, этого "естественного человека", произносится суд над монастырскими законами мрачной эпохи "безвременья". Свободолюбие романтического героя символизирует собой революционные порывы передовых людей того времени.
Шекспір жив і творив в епоху, яка не завжди була зрозуміла сучасному читачеві. Однак секрет популярності та актуальності його п’єс полягає в тому, що в них зачіпаються вічні питання і проблеми.
Великому англійцю притаманний оптимістичний гуманізм, хоча описувані їм події часто бувають похмурими. Не стала винятком і трагедія «Ромео і Джульєтта». У чому ж проявляється гуманізм знаменитої трагедії?
Шекспір описує почуття головних героїв не тільки як щире кохання, але і як виклик ненависті, який панує між родинами.
Саме тому всі бояться почуттів, які виникли. Закоханих всіляко намагаються розлучити, та й самі вони турбуються за своє майбутнє.
Трагічний кінець неминучий, але смерть героїв стала символом любові, яка виступає проти людської злоби. Ромео і Джульєтта відмовилися слідувати правилам, які нав’язували їм власні сім’ї.
Любов змусила молодих людей побачити безглуздість нескінченного кровопролиття, але їх не зуміли зрозуміти рідні. Вони були приречені, але саме їх загибель і припинила давню ворожнечу.
У трагедії Шекспіра порушена проблематика свободи вибору.
Вона змушує задуматися про те, що право на кохання має абсолютно кожен.