«Степь, чем далее, тем становилась прекраснее. Тогда весь юг, все то пространство, которое составляет нынешнюю Новороссию, до самого Черного моря, было зеленою, девственною пустынею. Никогда плуг не проходил по неизмеримым волнам диких растений. Одни только кони, скрывавшиеся в них, как в лесу, вытаптывали их. Ничего в природе не могло быть лучше: вся поверхность земли представлялась зелено-золотым океаном, по которому брызнули миллионы разных цветов…Из травы подымалась мерными взмахами чайка и роскошно купалась в синих волнах воздуха. Вон она пропала в вышине и только мелькает одною черною точкою. Вон она перевернулась крылами и блеснула перед солнцем…»
Объяснение:
«Портрет А. С. Пушкіна» — картина художника Ореста Кіпренського. Портрет Пушкіна був написаний Кіпренським у тому ж році (1827), що й інший відомий портрет поета, автором якого є Тропінін.
На полотні зображений в анфас витончений поясний портрет поета зі схрещеними на грудях руками. Обличчя і погляд Пушкіна спрямовані в той бік, де в глибині, за кріслом, стоїть бронзова статуетка Музи поезії Ерато з кіфарою в руках. Через праве плече поета перекинутий картатий червоно-зелений шотландський плед — цією деталлю художник позначає зв'язок Пушкіна з Байроном, кумиром епохи романтизму. Цей прийом — ремінісценцію — художник застосовував неодноразово. Так, в виконаних раніше портретах Швальбе і Авдуліной Кіпренський цитує Рембрандта і Леонардо да Вінчі, тут же він об'єднує імена двох поетів.
Портрет виконаний з «граничною завершеністю», ретельною обробкою деталей, що було взагалі характерним для останніх років роботи Кіпренського. Колірна гамма строго врівноважена. Художник передає відчуття урочистій тиші, що підкреслює значущість зустрічі з поетом.