Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазного середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його негативні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.
Сказка-быль “Кладовая солнца” — одно из интереснейших произведений Михаила Михайловича Пришвина. В ней он рассказывает о самостоятельной жизни детей-сирот, Насти и Митраши. Картины описания быта детей сменяются интересными приключениями, выпавшими на их долю по пути на Слепую Елань. Дети есть дети, они часто спорят, не соглашаются друг с другом, отстаивают свою правоту. Это чуть не стоило жизни Митраше. Но мальчик, попав в болото, не растерялся, проявил смекалку и мужество, поэтому остался жив.
Травка — добрая и умная собака, она привыкла на охоте Антипычу, поэтому пошла на голос Митраши.
Стосковавшись по человеческой ласке после смерти хозяина, Травка принимает Митрашу за Антипыча, и благодаря смекалке мальчик из трясины. Мне, городской жительнице, интересно читать рассказы о природе. Я как бы вместе с героями путешествую по лесу, пугаюсь, встретив змею и лося, радуюсь счастливому избавлению Митраши от опасности.
Такие рассказы понять и полюбить окружающую природу, научиться читать ее загадочные страницы.
ответ:
головні цінності християнства
объяснение:
розвиток українського суспільства як демократичної системи значною мірою залежить від глибини теоретичного осмислення явищ і процесів його багатогранної, суперечливої реальності, в тому числі й духовної. соціальні зміни у нашій державі, що відбулися впродовж останніх десятиліть, призвели не тільки до ламання багатьох суспільних, політичних, економічних стереотипів, але й до руйнування усталеного світогляду в значної частини громадян. ці зміни стали поштовхом до пошуку нового сенсу життя, виникнення нових потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій. звідси й необхідність наукового обґрунтування ціннісних основ духовного відродження нації у контексті світової соціокультурної системи, що актуалізує звернення до релігійних цінностей, зокрема християнських.
проблема релігійних цінностей стосується сфери внутрішнього духовного життя особистості і, разом з тим, вимагає вирішення її в загальній соціально-легітимній формі. пошук загальнозначущих морально-ціннісних орієнтирів соціального розвитку потребує ретельного вивчення природи релігійних цінностей, їх змісту, структури й характеру функціонування. в українських реаліях особливе значення має наукове вивчення християнських цінностей, оскільки саме християнство історично було і залишається основною формою релігії українців, і саме християнські цінності є одним з найважливіших факторів, що впливають на формування й розвиток національної культури, політики, освіти та інших сфер суспільного та духовного життя.
в сучасному просторі зростання інтересу до християнських цінностей, їх реалізації в життєдіяльності кожного народу особливе місце посідає проблема моральних норм, їх значення у функціонуванні спільноти і суспільства. в цьому аспекті особливо важливою постає проблема формування та функціонування норм християнської моралі в житті конкретного народу. саме тому актуальним є аналіз конкретних норм християнської моралі в процесі формування українського етносу.
тривалого періоду панування атеїстичного світогляду було руйнівним для виважених норм християнської духовності. крім того, таке панування було деструктивним для світоглядних орієнтирів українського народу, для його самоідентифікації та самореалізації. проблема формування основи етносу, його системи цінностей та їх реалізації в соціокультурному просторі є актуальною, вона має особливе значення і для українського соціуму. дослідження такого роду проблем мають значення для аналізу не тільки своєрідності процесів формування кожного етносу, але й для усвідомлення функціонування системи християнських цінностей у життєвому „просторі” конкретного етносу.
для встановлення особливостей християнських ціннісних орієнтацій українців використано наукові праці а.колодного, б.лобовика, л.филипович, які розкривають місце релігії в контексті історії і культури українського