Пашка Колокольников - это вобщем-то он обыкновенный парень — шофер. Живет себе, работает, мечтает, встречается и расстается с самыми разными людьми. Но есть у него особая черта: он чувствует себя счастливым, только если вокруг всем хорошо. Сюжет путешествия и путешествующий герой — Паша Колокольников — позволили автору вторгнуться в мир реальности и проявить его настрой, его житейские и человеческие проблемы. Фокус состоял в том, что в путешествие отправлен фольклорный персонаж — непобедимый, добрый, желающий всем вокруг, побеждающий напасти юмором.Сколько вокруг судеб, одиноких людей, тяжких воспоминаний. Важно настроиться на счастье, на удачу, и все может перемениться. Пашка и становится настройщиком душ. Там, где нужно, он товарища на работе подменит, горящую машину в безопасное место уведет, двух пожилых людей сведет, чтобы были они счастливы, вместе коротали жизнь. Он впитывает в себя поверья, разыгрывает спектакли, дурит людям голову, шутя с ними и посмеиваясь над собой. Он готов бичевать мещанство, поносить несчастных слоников, стоящих на комоде в доме своей подруги, объяснять ей, каким должен быть культурный быт, какой должна стать она сама, чтобы быть счастливой, а в ответ получит горькую отповедь, услышит о непоколебимых правилах жизни среди людей, которые нельзя ломать, не сломав человека. Он услышит рассказ о девушке, бродящей по земле и предвещающей беду, и во сне встретится с ней, узнав свой женский идеал. Он даст интервью журналистке в больнице, будет представляться, ерничать, завлекая столичную корреспондентку. Но на вопрос: почему же он совершил свой подвиг, ответит быстро — по глупости. Ведь ясно — любой бы так поступил, просто он был первым.
Нормально?
У прадавні часи навкруги теплого й привітного Середземного моря склалися три культури. Одна була похмура і таємнича. Тамтешні люди не стільки жили, скільки готувалися до смерті. При житті будували собі посмертні оселі. Багаті володари створили для цього піраміди. Друга була страшна й кривава. Заради її богів приносили людські жертви. Третя була весела й найбільше полюбляла життя. То була культура жителів Пелопонесу, яких протягом історії їх існування називали різними іменами. Саме вона сподобалася новим народам і стала їм близькою. Єгипетська дивувала, фінікійська лякала, а грецька робила життя світлішим. Чому? Про це зараз і піде розмова.
Як усі давні народи, елліни пояснювали незрозумілі їм прояви життя волею богів. Та їхні боги були дуже подібні до людей. Вони так само любили веселощі. Через те великий вплив мав Аполлон — покровитель мистецтв. Боги дуже полюбляли смачні страви, були не проти випити., аж до нестями. їм подобалися земні жінки, а богині були не проти кохання смертного.
Так само, як і люди, боги сварилися, навіть билися.
Та й схожі вони були на людей обличчям і статурою. Хіба що були безсмертні. То як було не любити й не поважати таких богів? Так були створені міфи, тобто оповіді, про життя і діяльність богів, а насправді, про природу і людство.
Деякі міфічні герої стали згодом героями усіх народів. Наприклад, титанові Прометею віддають шану усі європейці в усі часи. Його образ створювали письменники різних століть і різних народів. Згадували його й українські автори, починаючи з Кобзаря. Писали про Прометея англійці і німці, французи й італійці... Він став взірцем справжніх людських чеснот.
Добре знають Геракла, про нього зняті фільми й створені п'єси, він став героєм для кожного хлопця та й дорослих чоловіків.
Якщо роздивитися герб Харкова, то всі його складові — з грецьких міфів. Ріг — той самий, що його пустун Зевс відламав у своєї кози-годувальниці. Бог богів зробив з нього невичерпне джерело добробуту. Змальований на гербі й кадуцей. Це палка, що належала богу торговців та злодіїв Гермесу — віснику богів.
У висловах сучасних людей ми знаходимо образи грецької міфології. Вони перетворилися на крилаті вислови: троянській кінь, яблуко розбрату та інші.
Дуже добре, що наші предки вчилися в еллінів через міфи. Багато чого теперішній світ запозичив у Давній Греції. Передусім радісне ставлення до життя. Бо навіть привітання тоді було: "Радійте!" І міфи Давньої Греції стали основою культур багатьох народів разом із заповітами Біблії та творами власного фольклору.