Уміння спілкуватися дуже потрібне людині. Завдяки спілкуванню ми обмінюємося інформацією, передаємо свої думки, враження тощо. Важливо не тільки вміти говорити, але й уміти слухати.Слухаючи співрозмовника, зосередься на темі розмови, не перебивай, не відволікайся. Виявляй щиру зацікавленість до того, хто говорить, дивися у вічі, посміхайся, будь люб’язним, тактовним, толерантним.Якщо чогось не зрозумів, хочеш щось уточнити або запитати, зроби це, вислухавши фразу або думку до кінця. Якщо ти згоден з думкою мовця, можна підтвердити це мімікою або жестами - кивком голови, усмішкою або короткими фразами: «Так», «Дійсно, так», «Цікаво», «Так, це правда». Підтримуючи розмову і зацікавившись нею, можна спитати: «Що було далі?», «Чим усе закінчилося?» тощо.Коли з тобою говорять, не ввічливо дивитися вбік, кривлятися, голосно і невчасно сміятися, промовляти недоречні слова.У різних ситуаціях люди поводяться і спілкуються по-різному. Якщо людина висловлюється чітко і зрозуміло, може пояснити і довести власну точку зору, рішуче відмовитися від небезпечної пропозиції, то це свідчить про впевнену поведінку. Така людина може зробити власний вибір, а не нав’язаний кимось, може домовитися, враховуючи інтереси всіх і не порушуючи прав інших.Пасивна поведінка виявляється в нерішучості та невпевненості. Люди з такою поведінкою не можуть захистити себе, чітко заявити про свої бажання і потреби. Вони поводяться несміливо, говорять тихо, невиразно, до них не дослухаються, часто взагалі не звертають уваги. Як правило, такі люди не можуть самостійно прийняти рішення, за них це роблять інші. Вони найчастіше зазнають чужого впливу, нерідко негативного.Є люди, які поводяться агресивно, будь-що відстоюють власну точку зору, нехтуючи інтересами інших. У таких випадках вони впевнені у своїй правоті і не дослухаються до думки інших. Агресія може виражатися в тиску, погрозах, образах, сварках. Люди з агресивною поведінкою іноді вдаються і до фізичної сили.
Математика нужна всем вне зависимости от рода занятий и профессии. Известно, что еще в древние времена математике придавалось большое значение. Девиз первой академии – платоновской академии – «Не знающие математики сюда не входят» - ярко свидетельствует о том, насколько высоко ценили математику на заре науки, хотя в те времена основным предметом науки была философия. Простейшие в современном понимании математические начала, включающие элементарный арифметический счет и простейшие геометрические измерения, служат отправной точкой естествознания. «Тот, кто хочет решить вопросы естественных наук без математики, ставит неразрешимую задачу. Следует измерять то, что измеримо, и делать измеримым то, что таковым не является», - утверждал выдающийся итальянский физик и астроном, один из основоположников естествознания Галилео Галилей (1564-1642). Наука не может обойтись без перехода от чувственно-эмпирического исследования к рационально-теоретическому. На этой стадии выдвигаются гипотезы для объяснения фактов и эмпирических законов, установленных с наблюдений и экспериментов. При разработке и проверке гипотез приходится обращаться не только к логическим, но и к математическим методам. Именно поэтому естествознание и математика тесно связаны. Ведь математика, исследуя формы и отношения, встречающиеся в природе, обществе и мышлении, отходит от содержания и исключает из допустимых аргументов наблюдение и эксперимент. Математику нельзя отнести к естествознанию или общественным наукам, т.к. она изучает не саму природу и объекты действительности, а математические объекты, которые могут иметь прообразы в действительности.
13/25*4=52/100=52%
52%<55%
Пошаговое объяснение: