Укрепление крестьянского хозяйства:
Запретил произвольное обложение крестьянского х-ва
Отменил продажи за долги с/х инвентаря
Разрешил крестьянским общинам выкупать обратно проданные общинные земли
Привлек к уплате прямого налога – тальи – злостных неплательщиков
Для поддержки дворянских хозяйств: 1) Списал значительную часть их долгов; 2) Для приобщения дворян к с/х пропагандировал агрономические знания
Приняты меры по расширению хлебной торговли: сокращение пошлин и уничтожение внутренних таможен
Торговая политика – меркантилизм: поощрение вывоза готовой промышленной продукции, запрет на вывоз сырья
Результат экономической политики – рост мануфактурного производства
Меры по усилению личной власти монарха и централизации Франции:
Генрих отказывается от созыва Генеральных штатов и участии аристократии в Королевском совете, вместо них – узкие советы назначаемых королем лиц
В провинции Генрих направляет лично преданных ему генеральных наместников (интендантов), в подчинении которых находилось все, кроме армии. Интенданты набирались из незнатных и небогатых людей – верно служили королю.
Дворянство мантии – становится основой всего чиновничьего аппарата управления – двор, дипломатия, церковь. Должности теперь не просто продаются (их продажу узаконил Франциск I (1515-47)), а передаются по наследству при уплате ежегодного налога – полета.
1. Тітці Поллі довелося змінювати звичний стиль життя. 2. Тітчине розуміння обов’язку видається дивним і Полінні, і іншим жителям маєтку Гаррінгтонів. 4. Режим дня, який запропонувала тітка, на думку Поліанни, «зовсім не лишає часу на те, щоб просто жити». 5. Життя Поліанна сприймає, як гру в радість, намагається навчити цього усіх жителів містечка. Радість дівчинка намагається знайти за будь-яких обставин, навіть за таких, які видаються зовсім безнадійними (н., смерть батька, кімната на горищі тощо). Іншим людям вона теж допомагає знайти привід для радості. 6. Поліанна виявилася дуже старанною ученицею, але окрім навчання вона мала ще багато обов’язків: навідувати Джона Пендлтона, місіс Сноу, спілкуватися із лікарем Чілтоном тощо. 7. Нещастя, що сталося з Поліанною, не поселило в дівчинці зневіру, через те, що їй постійно приходили листи, від вдячних людей, яким вона до відвідували жителі містечка, тому що кожного із них вона навчила радіти життю і насолоджуватися ним. 8. Любов до Поліанни змусила тітку Поллі та лікаря Чілтона забути про образи, зрозуміти цінність своїх стосунків до дівчинці одужати.