Вона нехотіла щоб сини їхали.Читавши перший розділ можна зрозуміти що вона більше любить меншого сина Андрія,але Остап був для неї неостаннім.Мати зі сльозами прощалася з синами.позначено! "кинулася вона до меншого, у якого в рисах обличчя світилося більше іжності; вона вхопила його за стремено, припала до сідла його і з відчаєм в очах не випускала його зі своїх рук. Два дужих козаки обережно взяли її й віднесли до хати. Та як виїхали вони за ворота, вона зі всією легкістю сарни, незвичною як на її літа, вибігла за ворота, з неймовірною силою зупинила коня й обняла одного з синів із якоюсь гарячковою несамовитістю... Її знов однесли.позначено! (там де починаєся "кинули" подивися на художні засоби.там метафори епітети порівняння гіперболи,,,)
доктор наук, 34 р, наполегливий, чуйний, допомагає людям, вразливий
В Україні панувала соціальна нерівність, кріпацтво. Фауст допомагав бідним, як міг.
автор використовуе метафори, тобто перевтілення живого в неживе, порівняння, порівнюючи життя фауста з певними прикладами. Монологи розкривають сутність Фауста, його внутрішній світ
Автор викриває Фауста, як егоїста по відношенню до Маргарити. Показує його як філософа, роздумуючого над сенсом життя. Фауст здатен робити помилки заради досягнення своеї мети.
"кинулася вона до меншого, у якого в рисах обличчя світилося більше іжності; вона вхопила його за стремено, припала до сідла його і з відчаєм в очах не випускала його зі своїх рук. Два дужих козаки обережно взяли її й віднесли до хати. Та як виїхали вони за ворота, вона зі всією легкістю сарни, незвичною як на її літа, вибігла за ворота, з неймовірною силою зупинила коня й обняла одного з синів із якоюсь гарячковою несамовитістю... Її знов однесли.позначено!
(там де починаєся "кинули" подивися на художні засоби.там метафори епітети порівняння гіперболи,,,)