Азбелев С.Н. Историзм былин и специфика фольклора. – Л., 1982. Акимова Т.М. О поэтической природе народной лирической песни. – Саратов, 1964. Акимова Т.М. О фольклоризме русских писателей. – Саратов, 2001. Акимова Т.М. Очерки истории русской народной песни. – Саратов, 1977. Аникин В.П. Былины. Методы выяснения исторической хронологии вариантов. – М., 1984. Аникин В.П. Календарная и свадебная поэзия. – М., 1970. Аникин В.П. К мудрости ступенька. – М., 1982. Аникин В.П. Русская народная сказка. – М., 1977. Аникин В.П. Русский богатырский эпос. – М., 1964. Аникин В.П. Русское устное народное творчество. – М., 2001. Архангельская В.К. О саратовских частушках // Поволжская частушка. – Саратов, 1994. Архангельская В.К. Очерки народнической фольклористики. – Саратов, 1976. Астафьева Л.А. Сюжет и стиль русских былин. – М., 1993. Астахова А.М. Былины. Итоги и проблемы изучения. – М.; Л., 1966. Астахова А.М. Народные сказки о богатырях русского эпоса. – М.; Л., 1962. Базанов В.Г. От фольклора к народной книге. – Л., 1973. Базанов В.Г. Поэзия русского Севера. – Петрозаводск, 1981. Бахтина В.А. Фольклористическая школа братьев Соколовых. – М., 2000. Бахтина В.А. Эстетическая функция сказочной фантастики. – Саратов, 1972. Ведерникова Н.М. Русская народная сказка. – М., 1975. Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов XIX–начала XX века. – М., 1979. Виноградова Л.Н. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. Генезис и типология колядования. – М., 1982. Власова З.И. Частушка и песня // Русский фольклор. – Л., 1971. – Т. 12. Горелов А.А. Соединяя времена. – М., 1978. Гусев В.Е. Русская народная художественная культура. (Теоретические очерки). – СПб., 1993. Далгат У.Б. Литература и фольклор. Теоретические аспекты. – М., 1981. Емельянов Л.И. Методологические вопросы фольклористики. – Л., 1978. Еремин В.И. Поэтический строй русской народной песни. – Л., 1978. Еремин В.И. Ритуал и фольклор. – Л., 1991. Земцовский И.И. Русская протяжная песня. Опыт исследования. – Л., 1967. Зуева Т.В. Волшебная сказка. – М., 1993. Зуева Т.В. Сказки А.С. Пушкина. – М., 1987. Зырянов И.В. Поэтика русской частушки. – Пермь, 1975. Колпакова Н.П. Книга о русском фольклоре. – Л, 1948. Колпакова Н.П. Поэтика рабочей частушки // Устная поэзия рабочих России. – М.; Л., 1965. Колпакова Н.П. Русская народная бытовая песня. – М.; Л., 1962. Колпакова Н.П. У золотых родников. Записки фольклориста. – Л., 1975. Кравцов Н.И. Поэтика русских народных лирических песен. – М., 1974. Кравцов Н.И. Русская проза второй половины XIX века и народное творчество. – М., 1972. Круглов Ю.Г. Русские обрядовые песни. – М., 1982. Круглов Ю.Г. Русские свадебные песни. – М., 1978. Лазутин С.Г. Очерки по истории русской народной песни. – Воронеж, 1964. Лазутин С.Г. Поэтика русского фольклора. – М., 1981. Лазутин С.Г. Русская частушка, вопросы происхождения и формирования. – Воронеж, 1960. Лазутин С.Г. Русские народные песни. – М., 1965. Медриш Д.Н. Литература и фольклорная традиция. – Саратов, 1980. Мелетинский Е.М. Герой волшебной сказки. Происхождение образа. – М., 1958. Мельников М.Н. Русский детский фольклор. – М., 1987. Новиков Н.В. Образы восточно-славянской волшебной сказки. – Л., 1974. Новикова А.М. Русская поэзия XVIII–первой половины XIX века и народная песня. – М., 1982. Песни, сказки, частушки Саратовского Поволжья. – Саратов, 1969. Поволжская частушка. – Саратов, 1994. Померанцева Э.В. О русском фольклоре. – М., 1977. Померанцева Э.В. Русская народная сказка. – М., 1963.
Jetzt hat die Ukraine ihre eigene Verfassung, ihre Regierung, den Obersten Rat, und sogar ihre eigene Währung — die Grywnja.
Нині в Україні є свій основний закон — Конституція, свій уряд, Верховна Рада і навіть своя валюта — гривня.
Die Ukraine liegt im Herzen Europas.
Україна розташована у самому серці Європи.
Ihre Gesamtfläche beträgt 603 700 km2.
Загальна площа її території — 603 700 км2.
Die Einwohnerzahl beträgt 53 Millionen Menschen.
Кількість населення — 53 млн. чоловік.
Erstaunlich ist die Geschichte der Ukraine.
Дивовижною є історія України.
Eigentlich ist dieser Staat nur 10 Jahre alt, aber er liegt auf dem Territorium des uralten slawischen Staates — der Kyjiwer Rus.
Формально цій державі 10 років, але вона знаходиться на території найдавнішої слов'янської держави — Київської Русі.
Nach der Eroberung durch die Mongolo-Tataren hörte dieser Staat auf zu bestehen, und an der Stelle von ihrer Bevölkerung bildeten sich drei völkische Gruppen: die Weißrussen, die Russen und die Ukrainer.
Після завоювання монголо-татарами ця держава перестала існувати і замість її населення утворилося три народності: білоруси, росіяни, українці.
Die Ukrainer sind, so scheint es die einzigen Überbringer der Kultur der alten "Rus" sie sind ihr am nächsten, sowie in der Sprache, als auch in der Bewahrung der alten Bräuche.
Українська нація — це, мабуть, єдиний спадкоємець культури Давньої Русі, найбільш близький їй як мовою, так і звичаями, що збереглися.
Die Natur der Ukraine ist auch sehr reich und mannigfaltig.
Природа України також дуже багата й різноманітна.
Vom Westen her wird die Ukraine von den Karpaten begrenzt, mit dem Gowerla, dem höchsten Berg dieses Gebirgszuges.
Із заходу Україну обмежують Карпати з Говерлою— найвищою горою цього масиву.
Im Süden breiten sich die grenzenlosen trockenen Steppen aus, die dann zur Schwarzmeerküste übergehen mit ihrem weichen, fast Mittelmeerklima.
На півдні простягаються безкрайні сухі степи, що поступово переходять у чорноморське узбережжя Криму з м'яким, майже середземноморським кліматом.
In der Ukraine gibt es unzählige Seen, Flüsschen und Flüsse.
В Україні багато озер, річечок та річок.
Der berühmteste und oft von Schewtschenko und Gogol besungene Fluss ist der Dnipro.
Сама відома, оспівана Шевченком та Гоголем ріка,— це, безперечно, Дніпро.
Die Ukraine grenzt an Russland, Weißrussland, Polen, Rumänien, Moldauen und an Ungarn.
Україна межує з Росією, Білоруссю, Польщею, Румунією, Молдовою та Угорщиною.
Die größten Städte sind: Kyjiw, Charkiw, Donezk, Odessa, Dnipropetrowsk und Lwiw.
Найбільші міста — Київ, Харків, Донецьк, Одеса, Дніпропетровськ, Львів.
Die eigentümliche historische Entwicklung der Ukraine bestimmte auch die Eigentümlichkeit ihrer Kultur.
Своєрідність історичного розвитку України визначила й своєрідність її культури.
Wenn die Ostukraine in ihrer Sprache und Kultur mehr mit Russland gemein hat, so hat die Westukraine mehr mit Polen gemein.
Якщо Східна Україна мовою та культурою ближче до Росії, то Західна — до Польщі.
Und wenn auch die offizielle Sprache Ukrainisch ist, so spricht man in der Ostukraine, besonders in den großen Städten immer noch Russisch, allerdings hört man des öfteren auch schon die ukrainische Sprache.
І хоча офіційна мова — українська, у Східній Україні, особливо у великих містах, все ще говорять російською, але уже все частіше можна почути українську мову.
Пошаговое объяснение: