Исходное положение Battement tendu — батман тандю в сторону — первая позиция. Корпус хорошо подтянут. Колени сильно-сильно вытянуты. Руки очень свободно лежат на самой палке, локти слегка опущены.
При выполнении battement tendu — батман тандю в сторону на раз и два натянутая нога работающая, скользя всей стопой по поверхности пола в сторону 2-ой позиции, отделяется пяточкой от пола и, далее, продолжая скользить, вытягивается в пальцах и в подъеме, достигая полнейшей натянутости. Носочек докасывается пола, выворотная пятка как можно максимально поднята, этим выгибая подъем. На три и четыре положение не меняется. На раз и два 2-ого такта работающая нога, плавно переходя с носочка на всю стопу, возвращается скользящим движением в первую позицию. На три и четыре — для фиксации правильной позиции положение сохраняется (рисунок «Battement tendu — батман тандю в сторону«).
При середній швидкості 29,76 км/с Земля проходить весь шлях (939,12 млн. км) за 365 діб 6 год. 3,6 с. Цей період називається зоряним (сидеричним) роком. В афелії швидкість руху Землі зменшується до 29,3 км/с, у перигелії зростає до 30,3 км/с.
Час між двома послідовними проходженнями Сонця через точку весняного рівнодення називається тропічним роком. Тривалість його становить 365 діб 5 год. 48 хв. 46 с.
Вісь обертання Землі під час руху її навколо Сонця залишається паралельною сама собі. Крім того, зміна схилення Сонця протягом року в межах від +23027' (момент літнього сонцестояння) до —23027' (момент зимового сонцестояння) свідчить, що вісь обертання Землі нахилена до площини орбіти під кутом 66033'. Наслідком руху Землі навколо Сонця, нахилу осі обертання до площини орбіти і постійності цього нахилу є регулярна зміна пір року на Землі, нерівномірність тривалості дня і ночі, річний цикл в географічній оболонці, зокрема в органічному світі та ін.
Коли Сонце переміщається з південної частини зоряного неба в північну і проходить через точку весняного рівнодення, то вісь обертання Землі лежить на площині круга, що розділяє освітлену і темну частину земної кулі. Тривалість дня на всій поверхні дорівнює ночі (за винятком полярних областей). Це припадає на 21 березня – день весняного рівнодення. Далі Сонце поступово переміщується в північній частині неба, де схилення його додатні і 22 червня вісь Землі з площиною круга, що розділяє освітлену і темну частину Землі складає 23027'. У цей час в середніх широтах день найдовший – день літнього сонцестояння. Схилення Сонця має найбільше значення d= 23027'. Після 22 червня схилення Сонця поступово зменшується і воно наближається до екватора. 23 вересня Сонце проходить через точку осіннього рівнодення і переходить в південну частину неба. 22 грудня вісь Землі розташовується так само, як і 22.06, але схилення стає мінімальним —23027' Тривалість дня найменша – день зимового сонцестояння.
Положення Землі та її осі обертання по відношенню до напряму сонячних променів у дні рівнодень і в дні сонцестоянь різне.