1. Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? Іменники можуть означати назви істот (хто?) та неістот (що?).
2.Більшість іменників української мови змінюється за числом, належать до одного з трьох родів і змінюються за відмінками. За відмінюванням іменники української мови поділяються на 4 відміни.
3.Називнийхто?
що? сонце Родовийкого?
чого? сонця Давальнийкому?
чому? сонцю Знахіднийкого?
що? сонце Оруднийким?
чим? сонцем Місцевийна кому
на чому?на/у сонці Кличний
рід
роду
рід
роду
роду,родові
родом
у роді
пісня
пісні
пісню
піснею
у пісні
пісня
4. Родовий відповідає на питання кого ?чого?
а знахідний кого ? що?
5.зображення зверху
6.У місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах (-ях): у вікнах, по морях, на дорогах, на лініях. Не плутай з російською мовою, де іменники з прийменником по мають закінчення -ам (-ям).
1. Если производные уже изучались, то можно поступить так. В точке экстремума (а он единственный у квадратного трехчлена), производная обращается в ноль. Поэтому достаточно найти производную, приравнять её к нулю и решить полученное уравнение, определив значение аргумента х, при котором достигается экстремум. А затем подставить это значение в заданную функцию и решить полученное уравнение относительно а. Получаем, что а=-2
2. Можно обойтись и без производных, рассматривая поведение графика заданной функции. Выделим полный квадрат. Коэффициент при х² отрицательный, следовательно, квадратная парабола направлена ветвями вниз. Выражение (x-1)² говорит о том, что ось симметрии параболы будет сдвинута влево на +1 от оси Y, следовательно, при х=1 достигается максимум. А далее решение проводится, как показано выше для известного х=1.
![\displaystyle -x^2+2x+a=-(x^2-2x-a)=-[(x^2-2x+1)-1-a]= \\ -(x-1)^2+(a+1)](/tpl/images/0598/6319/ef84b.png)
1. Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? Іменники можуть означати назви істот (хто?) та неістот (що?).
2.Більшість іменників української мови змінюється за числом, належать до одного з трьох родів і змінюються за відмінками. За відмінюванням іменники української мови поділяються на 4 відміни.
3.Називнийхто?
що? сонце Родовийкого?
чого? сонця Давальнийкому?
чому? сонцю Знахіднийкого?
що? сонце Оруднийким?
чим? сонцем Місцевийна кому
на чому?на/у сонці Кличний
рід
роду
рід
роду
роду,родові
родом
у роді
пісня
пісні
пісню
піснею
у пісні
пісня
4. Родовий відповідає на питання кого ?чого?
а знахідний кого ? що?
5.зображення зверху
6.У місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах (-ях): у вікнах, по морях, на дорогах, на лініях. Не плутай з російською мовою, де іменники з прийменником по мають закінчення -ам (-ям).