Мабуть, філософська казка «Маленький принц» є одним з найвідоміших творів А. Сент-Екзюпері. Вона стала найпоетичнішим вираженням філософських ідей письменника. Герой казки – маленький мешканець астероїда В-612, який несподівано з’являється перед льотчиком, що потерпів аварію і залишився на самоті серед пісків Сахари.Автор не приховує, що його оповідь казкова, а головний герой цієї казки втілив в собі ті якості, які надають сенс і зміст людському життю, втілив маленьку частинку живої людської душі. У нього розумний погляд на оточуючий світ, добре і щире серце.На інших планетах маленький принц бачив багато мешканців, які своє життя присвятили безглуздим заняттям. Це й король, який правив усім світом і при цьому не мав підданих, і самолюб, що насолоджувався своїм марнославством, і гіркий п’яниця, і «ділова людина», яка була зайнята підрахунком зірок на небі.Серед землян таких людей теж було дуже багато. Маленький принц життя дорослих людей взагалі вважав нерозумним. Під час своєї подорожі він зрозумів, що без людей на світі погано, але з ними ще гірше. З точки зору звичайної людяності те, що роблять земляни, просто незбагненне. Найбільшою силою на землі володіють безглузді люди, а правдиві і чисті душею істоти найчастіше слабкі і беззахисні. Як не дивно, але слабкою людину робить те, що є в ній найкраще: щирість, дружелюбність, правдивість, чуйність і ніжність душі.Однак у перевернутому і безглуздому земному світі Маленькому принцу все ж таки вдалося зустрітися зі справжньою щирістю. Одну з найголовніших істин відкрив йому Лис: людські відносини можуть будуватися на прихильності, любові або простому прирученні. Але істину пізнаєш, тільки кохаючи. «Ось мій секрет , - казав Лис, - він дуже простий: уважне одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш».І це напрочуд вірний висновок, адже покликання кожної людини – безкорислива любов до тих, кому вона потрібна, відповідальність за тих, кого вона приручила. Життя дається кожній людині, щоб прожити його серед інших, і щоб прожити не марно. На мій погляд, це і є мораль дивної казки «Маленький принц».У фіналі казки Екзюпері торкається теми смерті, причому підходить до цієї теми по-своєму. Герой його твору міркує, що смерть неминуча, але вважати, що смерть позбавляє життя людини сенсу, ні в якому разі неможна. Маленький принц змушує примиритися з неминучістю смерті і зрозуміти, що живою залишається душа людини, яка і протиставляється філософії, що позбавляє будь-якого сенсу нашого існування.
Сказочник: Что за домик у дорожки? Он мне что-то незнаком. Ну-ка я сейчас в окошко Погляжу одним глазком. (Заглядывает в окошко.) Этот домик интересный, Этот домик не простой. Позвоню-ка я разок, Чей услышу голосок? (Звонит в колокольчик.)Снегурочка (выходит из домика):В этом домике своем Мы дружно с дедушкой живем, И не страшен холод нам. Рады мы морозным дням. В нашем доме печки нет. Огонька боится Дед. Огонька и я боюсь, Ведь Снегурочкой зовусь. Я, Снегурка, запою звонку песенку свою, И, услышав голос мой, прилетит снежинок рой. (Снегурочка поет песню, выбегают девочки-снежинки, кружатся, танцуют, разлетаются. Снегурочка подходит к домику заглядывает в окошко) Снегурочка: Этот домик интересный, Этот домик не простой, Позвоню-ка я разок. Чей услышу голосок? (Звонит в колокольчик. Из домика слышна песенка зайчика) Заяц: Холодно заиньке, холодно белому. Как же быть мне зимой? Замерзает хвостик мой. (Выскакивает из домика.) Ох, замерз, погреться нужно. Стоит лапку мне поднять, Зайцы будут танцевать. (Поднимает лапку, выбегают зайчики, танцуют. Звучит музыка, появляется медведь, все зайцы разбегаются) Мишка (потягиваясь): Я мохнатый, косолапый. Сладко спал зимой в лесу Но услышал я веселье И поднялся поскорей. Надоело спать в берлоге, Прогулять хочу я ноги! Мишка хочет поплясать, Мишка хочет поиграть. (Медведь танцует, кувыркается, подходит, к домику) Правда, домик интересный, Правда, домик не простой. Позвоню-ка я разок, Чей услышу голосок? (Звонит) Петушок: Ку-ка-ре-ку! Ку-ка-ре-ку! К вам на елку я спешу. Лисица гонится за мной; Хочет взять меня с собой.
