В останні роки серед моїх однолітків укорінився вираз «місце під сонцем». Це не нова фраза, раніше ми використовували її на уроках біології, характеризуючи представників рослинного світу. Ніколи не думав, що доведеться вживати її стосовно людей.Економічна нестабільність нашого суспільства призвела до спаду виробництва. Мої батьки опинилися без роботи: мама – внаслідок скорочення, тато – внаслідок неповного робочого тижня на заводі. Власне, тато працює, але три дні на тиждень, а то і того менше, не одержуючи при цьому заробітної плати. Дехто з учителів, настроєних дуже песимістично, стверджує, що у нашого покоління немає майбутнього. Я категорично заперечую це судження. Справа в тому, що у нас є право на освіту, а це вже немало. Більше того, є закон про обов’язкову середню освіту. А форму її здобуття – обирай сам. Хочеш – денну, а не хочеш – вчись заочно або увечері. До того ж, можна скласти іспити екстерном. Наше покоління має рису, відмінну від попередніх поколінь. Ми прагнемо вчитись. Це мета кожного свідомого учня. Ус і ми розуміємо, що без освіти ми нікому не потрібні. Навіть неважливо і те, який диплом ти матимеш, фахівець ти в даному профілі чи ні. Найголовніше – папірець. Прикро, що чим важче ми живемо, тим більше необхідно папірців: заяв, пояснювальних, службових. У деяких горе-керівників, виявляється, папірець став важливішим за людину. А звідси – знівечені долі. Хотілось би, щоб стало навпаки. Адже кожна людина така неповторна, у кожного з нас свої нахили, свої уподобання. Учителі говорять, що кожна дитина талановита. То чи не краще розвивати свої здібності і знайти свій шлях у житті, аніж шукати місце під сонцем?Упевнений, що більшість моїх ровесників хоче жити безбідно і комфортно. Проте не думаю, що хтось обере собі принизливий б досягнення цього. Мало бути багатим. Хотілось би при цьому жити з високо піднятою головою і не ховати від людей очі. Я за чесний бізнес. За те щоб досягти в житті якомога більше тільки чесними засобами. Ще не знаю, яку професію оберу, проте хочу бути фахівцем високого класу, хочу, щоб до моєї думки прислухалися, зі мною радились як із професіоналом. Навіть якщо обраний фах буде не до вподоби – я це не тільки переживу, а намагатимусь удосконалювати свої знання; думаю, що будь-яку справу завжди виконуватиму чесно. Це мій принцип.А поки що моя найважливіша справа – навчання. Саме від успішності залежатиме вибір вищого навчального закладу. Сподіваюсь, що вибір буде за мною і я зроблю його правильно
В принципе они всеядны. Даже кусочек вареной курочки или колбаски будут лопать "на ура". Лучше конечно, чтоб у них в рационе всё время были витамины, например : свежая морковь, яблоко, зеленый лук, петрушка, одуванчик (листья), подорожник. Так же кусочек банана. Зимой, когда нет травы пусть кушает герань (листик), она не ядовитая, мои джунгарики лопают за 4 щеки :) Если дадите кусочек сыра - тоже неплохо, хотя мои не очень любят. Кроме воды можете налить им молочка. Из зерновых обязательно - пшеница, кукуруза, подсолнечные семечки или тыквенные Не желательно давать растения, которые сами по себе ядовитые.
Сельское хозяйство - отрасль направленная на обеспечение населения продовольствием и получения сырья для многих других производств. Качества: 1) любовь к природе (животным или растениям). Человек работающий в сельском хозяйстве бОльшую часть своего времени проводит в контакте с природой. И для того, чтобы любая работа исполнялася качественно её нужно в первую очередь любить. 2) Трудолюбие. Работа на поле, с животными это постоянный труд. Человек должен всё время отдаваться работе и нельзя пропускать не дня, чтоб не ухаживать за хозяйством. Грубо говоря это работа без выходных. 3) Крепкое физическое здоровье. 4) ответственность и самостоятельность. Человек должен уметь правильно распределять свое время и работу, чтоб успевать всё делать в сжатые сроки. 5) Внимательность. Надо следить за изменениями в окружающей среде. 6) Аналитическое мышление. Своего рода прогнозы на будущее.