У баладі "Світязь" з водою (озером) пов'язана тема смерті і відродження народу, його духовної сили. Синій (блакитний) колір символізує довіру, безкінечність, сум. Це небесний колір і колір води. У культурі християн він також асоціюється з вічної божественної силою. Означає також чеснота, добру славу, вірність. Білий колір — символ невинності, чистоти, до праведності, світла, сонця, життя, святості. У християн традиционый білий позначає спорідненість з Богом. Одночасно білий має протилежне значення: це знак смерті, порожнечі, мовчання. Поет використав різні значення білого кольору в баладі "Світязь".
Народ Туганового держави до приходу ворогів жив щасливо і радісно. Проте з приходом гнобителів ("чорної сили") життя людей загрожує небезпека: "Біле нас огортає...". Білі квіти, які перетворилися дівчата і жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту і невинність, життя у відповідність з Божими заповідями. Однак тим, хто загрожує всьому "білому" (тобто чистому, вільному, доброчесного), квіти несуть смерть. Лілія (купава) - символічне втілення краси та чистоти. Водночас вона - символ смерті, відданості, помсти покійника, квітка Пресвятої Діви. Білі купави в баладі А. Міцкевича "Світязь" втілюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Зелений колір - символ природи, молодості, родючості, краси, радості, життя. Білі купави в "зеленому листі" втілюють віру поета в свій народ, в продовження його життя, нове відродження, вільне існування. Зілля - символ смерті і відродження; магічного впливу на почуття, вчинки людини, її долю; оберіг від нечисті. У перекладі балади А. Міцкевича "Світязь" використовується метафора "цар-зілля", підкреслюючи думку про те, що прагнення до свободи - найбільше і найсильніше, яке живе в народі.
Кучер селифан и лакей петрушка ("мертвые души" н.в.гоголь)— это двое крепостных слуг павла ивановича чичикова, это дворовые, то есть крепостные, оторванные барином от земли и взятые в личное услужение. чтобы они лучше ухаживали за барином, дворовым часто не позволяли жениться (а женщинам выходить замуж). жизнь их была тяжела. хотя гоголь юмористически описывает процесс чтения крепостного слуги чичикова, его "страсть к чтению", но всё же факт распространения грамотности среди крепостных важен уже сам по себе. что петрушка читал книги, случайно попадавшие ему в руки, — опять реальное замечание: откуда же мог он брать книги по выбору, когда у него нет ни денег, ни возможности познакомиться, подружиться с тем, кто дал бы ему интересную для него книгу. но он читал, и это важная черта его образа. в комедии н.в. гоголя "ревизор" нет шаблонных образов. даже осип не имеет ничего общего с образом слуги-пройдохи, который так прочно закрепился в и мировой комедийной , или слуги-резонёра, всерьёз внушающего барину ту или иную моральную истину. только такой слуга, как осип, и мог быть у барина вроде хлестакова. человек со смекалкой, со здоровым юмором, презрительно относящийся к своему барину, развращённый праздной, паразитической жизнью, он стал слугой-плутом потому, что живёт среди бесчестных людей, взяточников, мошенников и плутов. слова осипа о прелестях столичной жизни, по существу, представления о петербурге, в которых десятки тысяч дворовых, ютящихся в жалких чуланах вельможных особняков, ведут подневольное, праздное, в сущности, горькое и постылое существование. типичным образом слуги осипа является образ слуги захара в произведении и. а. гончарова "обломов". но прежде, чем приступить к характеристике этого образа, рассмотрим суть самого названия произведения. слово "обломовщина" служит ключом к разгадке многих явлений жизни. замечательна не только сама глубокая содержательность этого слова — "обломовщина", но и то, как оно было произнесено: "ясно и твёрдо, без отчаяния и без надежд, но и с полным сознанием истины." обломовщина порождена порядком, узаконивающим право помещика пользоваться трудом трёхсот захаров. в обломовщине "ключ к разгадке" и той дикости, в которой живут триста захаров, и упадка обломовского хозяйства, и политического консерватизма помещичьего сословия. пороги крепостничества были сведены воедино, объяснены через одно понятие — обломовщина. но "обломовщина" — социально-нравственное понятие
Народ Туганового держави до приходу ворогів жив щасливо і радісно. Проте з приходом гнобителів ("чорної сили") життя людей загрожує небезпека: "Біле нас огортає...". Білі квіти, які перетворилися дівчата і жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту і невинність, життя у відповідність з Божими заповідями. Однак тим, хто загрожує всьому "білому" (тобто чистому, вільному, доброчесного), квіти несуть смерть. Лілія (купава) - символічне втілення краси та чистоти. Водночас вона - символ смерті, відданості, помсти покійника, квітка Пресвятої Діви. Білі купави в баладі А. Міцкевича "Світязь" втілюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Зелений колір - символ природи, молодості, родючості, краси, радості, життя. Білі купави в "зеленому листі" втілюють віру поета в свій народ, в продовження його життя, нове відродження, вільне існування. Зілля - символ смерті і відродження; магічного впливу на почуття, вчинки людини, її долю; оберіг від нечисті. У перекладі балади А. Міцкевича "Світязь" використовується метафора "цар-зілля", підкреслюючи думку про те, що прагнення до свободи - найбільше і найсильніше, яке живе в народі.