А) найдите все несократимые дроби со знаминателем 60, большие 1/3, но меньшие 1/2. сколько таких дробей? б) найдите все несократимые дроби с числителем 60, большие 1/3, но меньшие 1/2. сколько таких дробей?
Фильм снял русский режиссер Сергей Бондарчук, сам же и играл главную роль русского солдата Андрея Соколова. Фильм начинается с воспоминаний А. Соколова о своей трудной жизни. Сначала была мирная жизнь, Андрей плотничал, строил дома, познакомился со своей будущей женой Ириной, родили троих детей: сына и две дочери, жили весело и дружно.И вдруг война. Соколов на машине подвозит снаряды на передовую, машину разбомбили немцы, его контузило и он попадает в плен. Какие тяготы перенес Андрей в плену, голодал, выполнял непосильную работу, подвергался унижениям и побоям. Однажды он бежал, но был пойман, затравлен собаками и возвращен в концлагерь.После провала немцев под Сталинградом наступили некие послабления, Соколов возит немецкого майора строителя и однажды вместе с майором он переехал линию фронта и привез пленника к своим, с важными документами. Андрея направляют в госпиталь, а потом он едет в отпуск на Родину и здесь его ждет новое горе. Дом его разбомбили, жена и дочери погибли, остался сын, который во время бомбежки был на заводе. Осталась одна радость – сын, который тоже воюет и командует батареей в звании капитана. Но в конце войны новый удар, погиб сын, и отец хоронит его на немецкой земле. Остался Соколов один и не знает, как дальше жить, не осталось у него никого из родных.Вот тут и встречается нашему герою Ванюшка, которого Андрей называет своим сыном и который стал ему самым родным и близким человеком.В судьбе Андрея Соколова отразилась жизнь русского человека, его страдания, лишения, тяжелейшая война, плен, смерть родных и близких. Но в эти тяжелейшие годы русский народ выжил, победил фашизм, одержал великую победу. И мы, оставшиеся жить после победы должны помнить о наших дедах, отцах, братьях, матерях, сестрах, завоевавших для нас победу.
Появу шкільної форми в нашій країні пов’язують , як правило , з гімназіями царської Росії, та й в наступну бутність радянського союзу це вимога до учнів вважалося беззастережною . Однак сьогодні питання про необхідність шкільної форми вже не є настільки однозначною, незважаючи на те , що вона має цілий ряд незаперечних переваг.Єдина форма – це , безумовно , прояв дисципліни . Одягаючи її , школяр свідомо налаштовує себе на плідний навчальний день пліч-о -пліч зі своїми товаришами.Регулярний догляд за формою дозволяє школяреві виключити пошуки одягу на день , питання про її вибір абсолютно відпадають , що істотно заощаджує ранковий час зборів в школу , звільняючи настільки цінні хвилини для сніданку або зарядки. Особливо це стосується юних модниць , які вважають підбір гардеробу найважливішим аспектом власного життя.Крім того , шкільна форма , по суті , слугує надзвичайно практичною одягом , серйозними плюсами якої є зручність, комфорт і не надто мазке забарвлення , що буває особливо актуально для непосидючих учнів молодших класів. Як правило , для пошиття шкільної форми використовують здебільшого натуральні тканини , які відрізняються гарним повітрообміном , гігроскопічністю і приємними тактильними відчуттями.Шкільна форма – це ще й певний символ єднання учнів . Її демократичність очевидна , адже кардинальне розшарування суспільства на сьогодні є загальновідомою проблемою , і різний одяг учнів зайвий раз би підкреслюв цю рису сучасного соціуму , тоді як однаковий одяг якщо й не зрівнює школярів, то , принаймні , врівноважує їх відносини , виключає усілякі порівняння і , в кінцевому підсумку , примиряє дітей як представників різних соціальних верств , що вкрай важливо для здорової та гармонійної атмосфери в кожному класі.
1/2 = 30/60
значит числитель больше 20 но меньше 30
23/60, 29/60 - несократимые