У баладі "Світязь" з водою (озером) пов'язана тема смерті і відродження народу, його духовної сили. Синій (блакитний) колір символізує довіру, безкінечність, сум. Це небесний колір і колір води. У культурі християн він також асоціюється з вічної божественної силою. Означає також чеснота, добру славу, вірність. Білий колір — символ невинності, чистоти, до праведності, світла, сонця, життя, святості. У християн традиционый білий позначає спорідненість з Богом. Одночасно білий має протилежне значення: це знак смерті, порожнечі, мовчання. Поет використав різні значення білого кольору в баладі "Світязь".
Народ Туганового держави до приходу ворогів жив щасливо і радісно. Проте з приходом гнобителів ("чорної сили") життя людей загрожує небезпека: "Біле нас огортає...". Білі квіти, які перетворилися дівчата і жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту і невинність, життя у відповідність з Божими заповідями. Однак тим, хто загрожує всьому "білому" (тобто чистому, вільному, доброчесного), квіти несуть смерть. Лілія (купава) - символічне втілення краси та чистоти. Водночас вона - символ смерті, відданості, помсти покійника, квітка Пресвятої Діви. Білі купави в баладі А. Міцкевича "Світязь" втілюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Зелений колір - символ природи, молодості, родючості, краси, радості, життя. Білі купави в "зеленому листі" втілюють віру поета в свій народ, в продовження його життя, нове відродження, вільне існування. Зілля - символ смерті і відродження; магічного впливу на почуття, вчинки людини, її долю; оберіг від нечисті. У перекладі балади А. Міцкевича "Світязь" використовується метафора "цар-зілля", підкреслюючи думку про те, що прагнення до свободи - найбільше і найсильніше, яке живе в народі.
Сложение образования новых слов путём сложения двух (или нескольких) слов, основ производящих слов с соединительной гласной или без неё. В результате сложения всегда образуется сложное слово, то есть слово с несколькими корнями. В зависимости от того, насколько полно производящие слова и основы входят в состав производного слова, выделяются следующие разновидности сложения: сложение производящих слов. Например: диван-кровать ← диван□, кровать□; платье-костюм ← платье, костюм□; школа-интернат ← школа, интернат□; ракета-носитель ← ракета, носитель□. При склонении каждая из частей сложного слова склоняется самостоятельно, ср.: на диване-кровати, в школе-интернате; сложение производящих основ с соединительной гласной. Например: лесостепь – лес-о-степь□ ← лес□, степь□; каменотёс – камен-о-тёс□ ← камень□, тес/а-ть (с усечением глагольного суффикса -а-); серо-синий – сер-о-син-ий ← сер-ый, син-ий; научно-исследовательский – научн-о-исследовательск-ий ← научн-ый, исследовательск-ий; грязеводолечебница – гряз-е-вод-о-лечебниц-а ← грязь□, вод-а, лечебниц-а; тренога – тр-е-ног-а ← тр-и, ног-а; сложение производящих основ без соединительной гласной. Например: Ленинград – Ленинград□ ← Ленин□, град□; царь-колокол – царь-колокол□ ← царь□, колокол□; сложение начальной части слова (основы) с целым словом, то есть образование сложносокращённых слов. Например: комроты ← командир роты; стенгазета ← стенная газета; медсестра ← медицинская сестра; полдня ← половина дня; пол-огурца ← половина огурца; сложение сокращённых основ (до слогов, букв, звуков), то есть образование сложносокращённых слов. Например: облоно ← областной отдел народного образования; Минфин ← Министерство финансов; ОНН ← Организация Объединённых Наций; вуз ← высшее учебное заведение. Образование сложносокращённых слов называют также аббревиацией, а сами сложносокращённые слова называют аббревиатурами. Примечание. В ряде пособий аббревиацию, то есть образование сложносокращённых слов, выделяют в самостоятельный тип словообразования.
