Кберегу реку подошли 3 людоеда. у каждого из них по одному слуге. в присутствии хозяина его слугу никто не трогает, а отсутствии хозяина его слугу никто не трогает, а в отсутствии хозяина слугу другие людоеды. всем им надо перебраться на другой берег в двухместной лодке. как это сделать, чтоб никто никого не съел?

👇

Ответ:

koooooooooo

03.06.2021

1. первый и второй слуга переплывают.2. первый слуга возвращается.3. первый и третий слуга переплывают.4. первый слуга возвращается.5. переплывают второй и третий людоеды.6. высаживается третий людоед, второй людоед со слугой едут обратно.7. высаживается второй слуга, в лодку садится первый людоед.8. переплывают первый и второй людоеды (на берегу уже все людоеды).9. Возвращается третий слуга и перевозит второго и первого слугу по очереди.

4,6(62 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

senab

03.06.2021

Дон Кіхот з Ламанчі» вийшов в 1695 році в Іспанії. Головний герой книги – збіднілий дворянин, іспанський ідальго Дон Кіхот. Письменник описує героя свого твору як міцну, сильну, але напрочуд худорляву і високу за зростом людину, яка досить просто одягається в будні, а на свята наряджається у одяг з тонкого сукна з оксамитом.

Весь свій час Дон Кіхот проводив за читанням романів про лицарські подвиги і врешті-решт майже втратив від цього розум. Його захопила одна єдина думка – кинути усе і стати справжнім мандрівним лицарем. Адже на реальний оточуючий світ від дивився поглядом лицарів минулих часів. Його ніхто не розумів, з нього жартували і сміялися. Але Дон Кіхот, не зважаючи на усі свої дивацтва, вважав за обов’язок дотримуватися свого слова і дуже справедливо судив вчинки інших.

Слід сказати, що головний герой роману за своїм зовнішнім виглядом не дуже походив на лицаря. Та і його вірний зброєносець Санчо Панса, якого той узяв у подорож, був не дуже схожий на вірного помічника лицаря. Але незвичайними вони були тільки на вигляд, а у душі це були гідні люди, які прагнули відстоювати власну гідність і гідність тих людей, які, на їх думку, були принижені чи ображені.

4,5(24 оценок)

Ответ:

irinka218

03.06.2021

Розмова з найкращою подругою за філіжанкою кави у затишному кафе навпроти театру
Сонет

Питаєш ти, чи донкіхоти нам потрібні?
Ти знаєш, подруго, я вірю - так, авжеж.
"Сьогодні" наше на жахливий сон подібне -
Зло і Байдужість розрослись без меж...

"Мені!", "Моє!", "Для мене!", "Дай!", "Я хочу!" -
Звучать частіше ніж молитви і пісні.
Тому печальна туга серце точить:
Ну де ж мій Дон Кіхот на білому коні?

Романтик з поглядом рішучим і сміливим,
Ідеаліст, що вірить в правду і любов,
Із велетнями-вітряками він готовий
У бій відважно й благородно стати знов.

Мій лицар, що у грудях носить серце лева,
І у його очах я справжня королева...