Результат работ - один покрашенный забор, назовем его условной единицей. Если принять, что производительность Игоря Х у.ед./час, Паши -У, а Володи Z. тогда можно составить систему из трех уравнений:
Х+У=1/14 У+Z=1/15 и Z+X=1/30 из уравнений вычислим Х=4/210; У=11/210 (Паша - самый работящий, красит 11 заборов за 210 часов) и Z=3/210. Вместе Игорь, Паша и Володя забор покрасят за время T=1/(X+У+Z), если подставить найденные значения получим 11 целых 2/3 часа (или 11 часов 40 минут; в минутах - это 700 мин.).
однакові). Тоді в назві Рівне(о) основа "рів" - оборонний рів мається на увазі.
Назва походить від слова рів, рови, котрими була оточена рівенська фортеця, що знаходилася в долині ріки Устя.
Читаємо в паперах 16 століття що, поселення це зазначається під іменем Рівноє — Рівне, як волинський поміщик Іван Дичко продає своє селище князю Семену Василевичу Несвицькому. Наприкінці 15 століття Рівне ще було у властності князя Семена Васильовича Несвіжського, який після смерті своєї дружини переселився до Рівного і збудував тут найдревніший в цій місцині палац в сирій долині річки Устя. Окопав він острівець глибочезними ровами, зупинив гаттю воду в річці Усті, сповнюючи глибочезні й широченні рови водою.
У 1707 році Рівне описується в „Днєвнику і путєвих замєтках князя Куракина" під ім’ям Ровное (на польській мові - РУВНЕ, по-українськи РІВНЕ). Дослідивши старі укріплення древнього рівенського замку він припускає, що фундаментальними захисними фортифікаціями стояли рови і вали, котрими була оточена ця фортеця в долині р. Устя. Словник Сташевського з 1959 року надає „Rowne" — ім'я це не показує рівне поле, як говорить Брікнер, але виділяє кінцівку „но" до назви Рів. Підкріпляється це так само й вимовою сієї назви тутешніми мужиками — Рівне, до Рівного і т.д.
Є також легенди й перекази, повязані з родиною князів Острожських: це вони розбудували місто, бо саме тут закінчувались їхні володіння ("рівно до цього міста"). Або ще: у князів Острожських разом з цим містом було "рівно сто міст". І ще одна версія "Маєтки Острозькими, нібито простягалися рівно цією місцевістю".Такі відомості залишаються лише народною легендою, бо насправді місто Рівне переходить до власності роду Острожських тільки у 1518 році.Цікаво, що перша згадка про місто датується 1283 роком й записана в польскій хрониці «Rocznik kapituły krakowskiej» де згадується місто Ровно.Тому найпереконливішим видається "рівнинне" походження міста.
Матеріал взятий з книги Сергія Шелухина "Україна - назва нашої землі з найдавніших часів".
Зацікавленість Миколи Костомарова до визвольної війни українського народу за керівництвом Богдана Хмельницького став причиною його переселення на роботу ближче до місцевості тих бурхливих подій — у Київський навчальну округу. У вересні 1844 року він став учителем історії в Рівненській гімназії. Костомарова приходить місця подій тих часів, де занотовує легенди, народні пісеньки й сказання про минувщину (під найменуванням «Народные песни, собранные в западной части Волынской губернии в 1844 году» їх надрукували під керівництвом Д. Мордовцевого у Саратові у «Малорусском литературном сборнике» 1859 рік.
Таким чином Костомаров зробив безцінний вклад в дослідження міста Рівне.