Je me leve a 6 heures. Je buscule mon frere car il doit aller a l'ecole maternelle mais il ne se reveille pas comme d'habitude. Puis je fais la gimnastique, je prepare le petit-dej pour toute la famille. Ma mere est tres paresseuse pour faire sa et car je suis le fils ideal c'est toujours moi qui fais ca. Puis j' emene mon frere a l'ecole maternelle et je vais a mon ecole. Chaque jour je fais mes etudes parfaitement surtout les lecons du francais. Je suis toujours premier en francais et je suis le chouchou de la maitresse:)) Apres l'ecole je fais les achats, je prepare le dinner, je mange et je prepare mes lecons tres tres longtemps. Mes amis me nomment toujours "botanique". Puis je nettoye l'appartement. Le soir je lis. J'adore la litterature classique, mon auteur prefere est Dostoievski. Et encore j'aime beaucoup lire les livres en francais, surtout les poesies.
1. Посчитаем производительность первого насоса:
1512 литров / 12 часов = 126 литров в час
2. Посчитаем производительность двух насосов вместе:
1512 литров / 9 часов = 168 литров в час
3. Посчитаем насколько увеличилась производительность после подключения второго насоса:
168 литров в час - 126 литров в час = 42 литра в час. Это и есть производительность второго насоса.
4. Посчитаем за какое время он откачал бы 1512 литров воды:
1512 литров / 42 литра в час = 36 часов.
ответ за 36 часов.
Температура - важливий обмежуючий фактор. Межами толерантності для будь-якого виду є максимальна і мінімальна летальні температури, за межами яких вид смертельно уражують спека або холод. Для більшості видів температурний інтервал існування складає від 0 до 50°С, що обумовлено властивостями протоплазми клітин.
Адаптаційні процеси в тварин стосовно до температури привели до появи пойкілотермних (холоднокровних) тварин - температура їх власного тіла змінюється зі зміною температури навколишнього середовища і гомойотермних (теплокровних) - вони мають постійну температуру тіла, яка не залежить від температури зовнішнього середовища. І пойкілотермні, і гомойотермні тварини в процесі еволюції набули здатності регулювати температуру свого тіла. Ця здатність називається терморегуляцією.
Залежно від пристосованості до температури виділяють евритермних (пристосованих до значних коливань температури) і стенотермних (пристосованих до певних температур) організмів.
Відомі морфологічні (різні життєві форми рослин і тварин) і фізіологічні (акліматизація, міграція, зимівля, літня сплячка, анабіоз, діапауза) адаптації до дії низьких і високих температур.
В оптимальному температурному інтервалі організми почувають себе комфортно, активно розмножуються і чисельність популяції зростає. В умовах дії крайніх меж оптимального температурного інтервалу організми почувають себе пригнічено. При подальшому похолоданні (нижня межа стійкості) або підвищенні температури (верхня межа стійкості) організми потрапляють у «зону смерті» і гинуть. Цим прикладом ілюструється загальний закон біологічної стійкості (за М. Ламоттом), який можна застосувати до кожного з обмежуючих факторів. Величина «оптимального інтервалу» характеризує «величину» стійкості організмів, тобто величину його толерантності до цього фактора, або екологічну валентність.